Чи траплялося вам зустрічати людей, які впевнені у своїх знаннях значно більше, ніж насправді їхні навички дозволяють?
Ефект Даннінга-Крюгера – це психологічне явище, коли люди з низьким рівнем компетенції переоцінюють свої здібності, а більш досвідчені часто недооцінюють себе.
У цій статті ми розглянемо це питання та дамо практичні поради. Ви дізнаєтесь, як розпізнати цей ефект у собі та інших, а також як використовувати знання про нього для розвитку навичок і прийняття обґрунтованих рішень.
Ефект Даннінга – Крюгера: що це
У психології під ефектом Даннінга – Крюгера мається на увазі феномен, коли людина, переоцінюючи знання та вміння, якими вона володіє, відносить себе до професіоналів. Саме відсутність професіоналізму за такого явища не дозволяє людям об’єктивно оцінювати свої навички. Так утворюється замкнене коло. Вчені дали цьому явищу назву – метакогнітивне спотворення.
У людей же із синдромом самозванця часто буває протилежна ситуація. Будучи експертами, вони применшують свої заслуги і вважають, що все, чого вони досягли, – це лише підсумок щасливого збігу обставин.
Своєю назвою ефект Даннінга – Крюгера завдячує двом соціальним психологам, які 1999 року припустили існування такого спотворення сприйняття реальності. Джастін Крюгер і Девід Даннінг взяли за основу два твердження:
- Чарльза Дарвіна – «Впевненість частіше породжується невіглаством, ніж знанням».
- Бертрана Рассела – «Одна з неприємних властивостей нашого часу полягає в тому, що ті, хто відчуває впевненість, дурні, а ті, хто володіє хоч якоюсь уявою і розумінням, сповнені сумнівів і нерішучості».
Для підтвердження своєї гіпотези психологи провели серію експериментів на студентах психологічних курсів Корнеллського університету. У своєму дослідженні вони відштовхувалися від висновків своїх попередників і довели, що некомпетентність, супроводжувана самовпевненістю, бере початок із незнання основ будь-якої діяльності.
Парадоксально, але люди, які погано грають у футбол або хокей, через незнання основ, як правило, вважають себе чудовими спортсменами. Це стосується будь-якого виду діяльності або навички.
Чому виникає цей ефект
Тішить те, що ефект Даннінга – Крюгера має прояв не у всіх випадках. Причиною його виникнення може бути таке:
- Приміром, бажання, щоб оточуючі сприймали тебе як компетентну та ерудовану людину. Маючи низьку самооцінку та відсутність уміння аналізувати свої думки й переживання, буває особливо важко визнати той факт, що у власних знаннях і навичках існують прогалини. У подібних випадках простіше брехати, навіть самим собі.
- Будучи фахівцями в одній галузі, люди схильні вважати, що здатні застосувати свої досвід і вміння в суміжній сфері без додаткового навчання. Однак це помилкова помилка. Нестача знань у новій галузі може призвести до того, що людина, сама того не усвідомлюючи, зробить неправильні висновки й ухвалить неправильні рішення.
- У разі фахівця, який має кваліфікацію, ефект Даннінга – Крюгера може перетинатися із синдромом самозванця. Людина недооцінює свої досягнення, знання, вміння та здібності; вважає їх результатом випадку; почувається невпевнено. Ці чинники заважають їй об’єктивно дивитися на ситуацію.
- Причиною можуть бути й інші когнітивні викривлення. Приміром, самовпевненість змушує нас бачити наші дії та судження більш точними та правильними, ніж вони є в реальності. Крім того, через вибіркове сприйняття ми помічаємо лише те, що підтверджує нашу думку про свою компетентність, і не звертаємо уваги на факти, які доводять протилежне.
Ознаки ефекту Даннінга – Крюгера
Так званого диванного аналітика можна розпізнати у звичайній розмові. Йому притаманні осудливе ставлення, категоричність і відсутність будь-якого бажання зрозуміти думку співрозмовника.
Заздалегідь переконаний у своїй правоті, він, як правило, вступає в суперечку заради суперечки. Навіть апелюючи незаперечними доказами, ви не зможете переконати його. Більш виражено це може проявлятися серед колег.
Дослідження показало, що синдром «всезнайки» має такі симптоми:
- Переоцінювання своїх компетенцій.
- Недооцінювання здібностей колег.
- Відсутність розуміння своєї неправоти.
Водночас співробітник може визнавати нижчу кваліфікацію після додаткового навчання, навіть за незначного або нульового збільшення обсягу знань.
До ефекту Даннінга – Крюгера може піддаватися будь-хто, як пересічний «всезнайко» з високою самооцінкою, так і фахівець з низькою впевненістю в собі. У першому випадку співробітники:
- Переоцінюють імовірність того, що події матимуть позитивний результат.
- Намагаються щосили переконати в тому, що володіють детальною інформацією.
- Наполягатимуть на тому, що знали заздалегідь про результат подій.
- Схильні до прикрашання минулого.
- Змінюються в поведінці, якщо за ними хтось спостерігає.
Співробітники з роздутим его стають нестерпними керівниками. Менш енергійні та компетентні люди воліють триматися в тіні. Вони схильні вважати, що інші співробітники обізнані не менше.
Як розпізнати ефект Даннінга – Крюгера
Мозок людини націлений на пошук шаблонів і коротких шляхів, які допомагають швидко опрацьовувати інформацію та ухвалювати рішення. Найчастіше така поведінка є причиною забобонів.
Цікаво, що, хоча люди легко розпізнають ефект Даннінга – Крюгера в інших, вони, як правило, не усвідомлюють, що самі піддаються його впливу. Важливо розуміти, що таке явище абсолютно нормальне.
Навіть генії не є експертами у всіх сферах. Взяти, наприклад, Шерлока Холмса. Незважаючи на те, що він був великим сищиком, він абсолютно не розбирався в астрономії. Він не знав про те, що Земля обертається навколо Сонця, чим і шокував доктора Ватсона.
Людина може бути професіоналом і експертом в одній галузі, але зіткнутися з ефектом Даннінга – Крюгера в іншій.
Це не означає, що вона менш розумна, а просто досягла меж людської компетентності, адже навіть у високоінтелектуальних людей велика частина сторін життя перебуває за межами кола їхньої експертизи.
Першим кроком розпізнавання подібного ефекту є те, що ви робите зараз. Читаючи про ефект Даннінга – Крюгера, ви отримуєте інформацію, яка дасть змогу краще його визначити, коли він проявиться у вашому житті в майбутньому.
Чим пояснюється цей парадокс
Якщо коротко пояснити ефект Даннінга – Крюгера (відомий також як «парадокс»), то люди, які «плавають» в обговорюваних питаннях, не усвідомлюють помилковості своїх суджень. Вони не сприймають критику, бо не можуть співвіднести її з інформацією, яка їм відома.
Компетентна людина з часом дізнається дедалі більше й більше подробиць про предмет або явище, і щоразу вона розуміє, якими посередніми були її знання від самого початку. Виникає сумнів «А раптом я ще не все знаю?». Знавці готові до здорової критики. І якщо вони її не приймуть, то вислухають точно. Адже це чергова можливість попрацювати над собою.
Крива Даннінга – Крюгера
Цей психологічний феномен наочно виражений у графіку і являє собою криву, для якої характерний різкий тимчасовий спад. Вісь по вертикалі – впевненість, по горизонталі – кваліфікація, рух кривої – стадії зростання, через які проходять майбутні фахівці.
Ейфорія перших успіхів
Пройшовши навчання, людина розуміє, що тепер вона фахівець. Успіх одночасно хвилює і приголомшує. Прийняття рішень відбувається дуже швидко.
Вершина самовпевненості
На цьому етапі фахівець ані краплі не сумнівається у своїй видатній компетентності. Водночас рівень його знань ще дуже низький. Пік досягається тільки після кількох успішних проєктів. Будь-яка критика сприймається вороже.
Якщо загрузнути тут, то це унеможливить подальший розвиток. Люди, які перебувають на цій вершині, відкидають необхідність у вдосконаленні. Ними неодноразово може змінюватися місце роботи. У своїх невдачах вони звинувачують колективи, що сваряться, занадто складні завдання і невідповідний розподіл ролей.
Якщо людина «загоряється», вона переходить до наступного етапу. Цей принцип ефекту Даннінга – Крюгера працює, коли успіх визначається як істотний.
Яма розчарувань
Ця стадія викликає депресію. З’являються невпевненість і сором від того, що вони розуміють, наскільки безглуздою була їхня початкова оцінка себе.
Зрештою їм необхідно вийти з цього стану, інакше вони можуть втратити голову. На цьому етапі величезне значення має підтримка оточуючих людей, зокрема – колег.
Стежка просвітлення
Для того щоб іти шляхом просвітлення, необхідно глибоко пізнати обрану сферу діяльності. Потрібно вирішувати дедалі складніші завдання. На стежці просвітлення самооцінка стає більш стійкою, але будь-яке її порушення сприймається болісно.
Плато сили
Остання стадія становлення професіонала. Робочі процеси відточуються до такої міри, що практично повністю автоматизуються.
Накопичується досвід, мінімізується можливість помилок. Перед фахівцем починають відкриватися нові можливості. Він як ніколи гостро усвідомлює, що межі когнітивних здібностей немає.
Яскраві приклади ефекту Даннінга – Крюгера
Приклад № 1. Ангеліна та її чудові вокальні дані.
Ангеліна любить співати. Дівчина співає завжди і скрізь: у ванній, в обідню перерву, дорогою на роботу і назад. Вечорами вона в компанії друзів йде в караоке-клуб і співає там пісні, і для відвідувачів бару зокрема.
Якось у такому закладі з дівчиною заговорив молодий чоловік. Він засипав Ангеліну компліментами, захоплюючись її незрівнянним і чарівним, на його думку, голосом.
Молодий чоловік здивовано поцікавився, чому вона все ще не виступає як професіонал, коли її місце не в посередньому караоке-барі, а на сцені з найбільшими зірками. Він запропонував Ангеліні взяти участь у своєму шоу талантів, на що дівчина одразу дала свою згоду.
До виступу Ангеліна зовсім не готувалася, адже вона щиро вважала свій голос унікальним і єдиним у своєму роді. Коли настав час, вона заспівала перед суддями свою улюблену пісню, очікуючи оглушливих оплесків. Однак один із суддів сказав Ангеліні, що її голос нічим не кращий за звичайний середньостатистичний, а отже, їй нічого робити на шоу талантів.
Порівняно зі своїми близькими, друзями та колегами Ангеліна була неперевершеною у виконанні пісень, але вона не могла стати кумиром сцени в очах усієї країни.
Приклад № 2. Аліса і фотографії.
Після уроків старшокласниця Аліса, перебуваючи в парку зі своїми друзями, подумала влаштувати фотосесію. Наробивши велику кількість фотографій, дівчина повернулася додому, відібрала найвдаліші з них, відредагувала і розмістила в соціальних мережах.
Знімки школярки отримали гарячий відгук, як від близьких друзів, так і від незнайомих користувачів. Хвалебні відгуки та коментарі переконали Алісу в тому, що в неї справді є талант фотографа.
Аліса почала відчувати, що вона крутий профі. Незабаром у неї сформувалося переконання, що вона володіє професіоналізмом і великим талантом.
Так, коли під час зйомки до неї підійшов фахівець з фотографії та висловив банальне, але дуже мудре зауваження, Аліса проігнорувала його критику. Ба більше, вона примудрилася сама повчально роздавати поради майстру зі стажем у двадцять років.
Приклад № 3. Святослав і його улюблена гра.
У дитинстві Святослав часто проводив час із бабусею та дідусем. Саме дідусь навчив хлопчика шахів. Славіку дуже подобалася ця гра. Спочатку його суперником був тільки дідусь, але з часом він став влаштовувати турніри з батьком, братом, друзями та однокласниками. Хлопчик майже завжди перемагав. Суперники постійно хвалили його, пророкуючи йому майбутнє гросмейстера.
Вони говорили, що Славіку під силу перемогти навіть Гаррі Каспарова. У голові Святослава сильно вкоренилася думка, що він народжений бути шаховим королем і домогтися світової слави. Тому він прийняв рішення взяти участь у шаховому турнірі регіонального рівня.
Святослав зареєструвався в конкурсі, заплатив вступний внесок і побіг купувати шампанське, поза всякими сумнівами вважаючи, що виграв.
У першому турі регіонального шахового турніру Святослав зазнав поразки від непримітного хлопчини, якого він вважав дилетантом і закінченим невдахою.
Юнак завжди вважав себе найрозумнішим і найкращим гравцем. Будучи скоріше аматором, ніж професіоналом, він переоцінив свої можливості і став жертвою ефекту Даннінга – Крюгера.
Як подолати ефект Даннінга – Крюгера
У дослідженні 1999 року Даннінг і Крюгер дійшли висновку, що для учасників експерименту навчання сприяє більш точному визначенню рівня своїх компетенції, знань і здібностей. Іншими словами, отримання додаткової інформації в питаннях, що цікавлять, може допомогти людям визначити, чого вони ще не знають.
Існує п’ять порад, які допоможуть вам у разі, якщо ви, ймовірно, зіткнулися з ефектом Даннінга – Крюгера.
Намагайтеся оскаржити свої особисті твердження
Для протистояння ефекту Даннінга – Крюгера постарайтеся перестати приймати свої припущення як щось само собою зрозуміле. З цією метою намагайтеся вигадувати контраргументи і спростування своїх ідей.
Вчіться сприймати критику
У критиці мало приємного для наших вух, проте часом її корисність досить вагома. Якщо вам роблять зауваження, проявіть інтерес і попросіть людину, яка вас критикує, вказати, що у ваших діях не так, і що потрібно зробити, щоб досягти кращого результату. Проведіть аналіз почутого і витягніть те, що може для вас виявитися корисним.
Сумнівайтеся у своїх минулих уявленнях про себе
Вважаєте себе хорошим слухачем? А, може, думаєте, що вирізняєтеся чудовим знанням англійської мови? Ефект Даннінга – Крюгера свідчить про те, що слід критично ставитися до того, у чому ви чудові. Для більш об’єктивної оцінки себе пройдіть тест, що відображає реальний рівень вашої компетентності в обраній галузі.
Ідіть від стереотипів
Стереотипне мислення сприяє підвищенню впевненості в собі, але знижує метапізнання. Для позбавлення від стереотипів постійно пробуйте себе в чомусь новому, розширюйте свій кругозір і будьте гнучкішими у своїх рішеннях.
Не поспішайте з висновками
Більшості з нас притаманне швидке ухвалення рішень і формування висновків у будь-якому питанні. Проте поспішати не потрібно, якщо не хочете зіткнутися з ефектом Даннінга – Крюгера. Важливо витратити необхідний час, щоб зібрати додаткову інформацію й отримати більш повне уявлення про порушені проблеми.
Поширені запитання про ефект Даннінга – Крюгера
У чому полягає ефект Даннінга – Крюгера?
Ефект Даннінга – Крюгера – це когнітивне спотворення, за якого люди з дуже низькою компетентністю в тій чи іншій галузі схильні сильно переоцінювати свої здібності, що призводить до невігластва і, як наслідок, до необґрунтованої самовпевненості.
Що характерно для людей з низькою кваліфікацією згідно з гіпотезою Даннінга і Крюгера?
Гіпотеза полягає в тому, що в будь-якій конкретній діяльності низькокваліфіковані фахівці матимуть такі характеристики: схильність до переоцінки власних навичок; нездатність правильно оцінити справді високу кваліфікацію інших людей; нездатність усвідомити рівень власної некомпетентності.
Як уникнути ефекту Даннінга – Крюгера?
Щоб уникнути подібного явища, слід зі щирістю та систематичністю аналізувати свої знання та висновки, сумніватися в них, замість того щоб сліпо приймати на віру.
Є дуже простий і дивовижний прийом проти ефекту Даннінга – Крюгера, і це не може не тішити. Найкращий спосіб зрозуміти, чи добре ви виконуєте свою роботу, – це звернутися за зворотним зв’язком до людей, чия компетентність не викликає сумнівів. Однак суть цієї стратегії полягає в тому, щоб боротися з природною тенденцією не слухати, що говорить співрозмовник.
Висновок
Розуміння ефекту Даннінга-Крюгера допомагає уникати помилкових оцінок своїх можливостей і підвищує ефективність навчання.
Використовуючи ці знання, ви зможете об’єктивніше оцінювати власні навички, коригувати стратегії розвитку та приймати більш виважені рішення у роботі та житті.
