Вам знайоме відчуття хвилювання перед тим, як вийти на сцену чи виступити перед колегами?
Публічні виступи – це форма усного спілкування перед аудиторією з метою донесення ідей, переконання або інформування.
У цій статті ми розглянемо це питання та дамо практичні поради, які допоможуть почуватися впевнено та доносити свої думки ефективно.
Принципи публічного виступу
Перш ніж розбиратися з риторикою, важливо засвоїти кілька базових речей. Насамперед – чітко розуміти, навіщо ви виступаєте: хочете щось пояснити, переконати чи надихнути. Далі – структура. Без зрозумілого початку, логічної середини та чіткого фіналу навіть найцікавіший виступ може загубитися.
Не менш важливо – розуміти, перед ким ви говорите, і відповідно добирати мову, приклади, тон. Щоб бути переконливими, потрібно не лише добре знати тему, а й тримати контакт із людьми – дивитися в очі, говорити впевнено, жестикулювати природно. Простота теж працює: менше складних слів – більше змісту. І звісно, без практики не обійтися. Добре підготовлений виступ – це завжди результат репетицій.
Це основа. Далі – глибше. Зрозумівши базові принципи публічного виступу, важливо звернути увагу на глибші інструменти впливу на аудиторію. Одним із ключових підходів є концепція етосу, пафосу і логосу – трьох складових переконання, які залишаються актуальними вже понад дві тисячі років.
Далі детально розглянемо, як ці елементи працюють у публічних виступах і як застосовувати їх на практиці для досягнення бажаного ефекту.
Етос, пафос і логос
Етос, пафос і логос – поняття з класичної риторики, яку в IV столітті до нашої ери розробив і описав у своєму трактаті Аристотель. Трактат так і називається – «Риторика». Це перше керівництво, присвячене ораторському мистецтву.
У «Риториці» Аристотель описує, як впливати на аудиторію словом і будувати виступ так, щоб переконувати інших людей. Наприклад, як структурувати його, керувати ритмом мови, голосом, взаємодіяти з аудиторією.
Філософ запропонував розділити способи переконання на три групи – етос, пафос і логос. Давайте розберемося, що вони означають і які інструменти використовують для кожного з них.
Етос – переконання через авторитет. У перекладі з грецької «етос» (ἦθος) означає «вдача», «характер» або «душевний уклад». Етос – це те, яким сприймають оратора його слухачі.
Головний інструмент, який оратор при цьому використовує, – його статус: репутація, професійний досвід і освіта, особисті досягнення тощо. Що вищий статус оратора, то більша впевненість аудиторії в тому, що його точка зору заслуговує на довіру.
Пафос – переконання через емоції. У перекладі з грецької «пафос» (πάθος) означає «пристрасть» або «натхнення». Пафос – це емоційний вплив на аудиторію. Наприклад, спікер використовує метафори, щоб створити для слухачів яскраві образи. Або розповідає історії з життя, щоб залучити аудиторію до розповіді.
Мета пафосу – викликати позитивні або негативні емоції, як-от співчуття, радість чи гнів, які допоможуть оратору переконати слухачів у своїй точці зору.
Логос – переконання через аргументи. У перекладі з грецької «логос» (λόγος) означає «слово» або «мова». Мета логосу – переконати аудиторію за допомогою обґрунтованих міркувань. Для цього оратор підкріплює свої ідеї та твердження аргументами. Наприклад, наводить дані досліджень, статистику, витяги із законів тощо.
Таким чином, етос робить акцент на ораторі, пафос – на реакції аудиторії, а логос – на змісті виступу. У наступному розділі ми розповімо, як ці аспекти застосовують у сучасному житті та що працює краще – етос, пафос чи логос.
Використання етоса, пафоса і логоса
Аспекти виступів, описані Аристотелем, використовують і зараз, але їх адаптували до сучасних умов.
Етосом зараз називають особистий бренд промовця – те, який образ створив спікер до свого виступу. Наприклад, яку посаду він обіймає або які в нього є досягнення. Що авторитетніший образ, то серйозніше сприймають слова спікера. Так, на нарадах співробітники слухають директора компанії уважніше, ніж колегу-новачка.
Пафос зараз – подача виступу або загальні враження про промовця. Вони складаються, наприклад, із харизми спікера, особливостей його голосу і дикції, міміки, жестів, поведінки на сцені тощо.
Логос у сучасній інтерпретації – контент. До логосу належать, наприклад, структура презентації та якість інформації в ній, логіка і послідовність доповіді, те, наскільки зрозуміло спікер висловлює головну думку виступу.
Етос, пафос і логос тісно пов’язані і найкраще працюють, коли спікер застосовує їх одночасно. У виступах усі ці три аспекти мають доповнювати один одного.
Наприклад, якщо аудиторія ще не знає спікера, тобто «просідає» етос, можна зробити виступ сильним за рахунок добре опрацьованих пафосу та логосу. Водночас, якщо спікер – відомий експерт із розвиненим особистим брендом, це не означає, що у виступах йому буде достатньо лише етосу. Без опрацьованої структури та якісної подачі виступ хорошим не вийде.
Найчастіше, коли навчають виступати, починають із форми – з того, що Аристотель називав пафосом. Наприклад, займаються постановкою голосу і розвивають упевненість під час виступів перед великою аудиторією. А вже потім працюють над змістом виступу. Це підхід «старої школи».
У «новій школі» все навпаки. Підготовка до виступу починається з роботи над сенсом – логосом. Доти, доки не стане зрозуміло, що хоче сказати спікер і навіщо це слухачам, поставлений голос не допоможе йому зробити виступ хорошим. Тому спершу потрібно підготувати контент (логос), а тільки потім відпрацьовувати подачу (пафос).
Уявіть, що ви слухаєте виступи різних спікерів на конференції. Один іскрометно жартує, випромінює харизму, у нього поставлений голос, але говорить він очевидні речі. Інший спікер говорить більш монотонно, але своїм виступом він вирішує ваше завдання – відповідає на запитання, з яким ви прийшли на конференцію. Найімовірніше, другий виступ виявиться для вас кориснішим.
Ми вважаємо, що не можна приховувати відсутність сенсу виступу (логосу) за, наприклад, харизмою спікера і його авторитетом (пафосом і етосом). Це неекологічно по відношенню до слухача. Для більшості завдань сучасних спікерів – наприклад, щоб донести ідею проєкту до колег – достатньо добре попрацювати над логосом.
Сильний виступ будується на змісті – коли спершу спікер думає про сенс, а тільки потім про красу промови. Тому, якщо у вас обмаль часу перед виступом, краще попрацювати над тим, що ви говорите, а не як.
Коли логос уже опрацьований і залишився час на підготовку виступу, можна «докрутити» і пафос. Наприклад, відрепетирувати промову самостійно або потренуватися виступати перед друзями.
З етосом складніше. За кілька годин або навіть днів до виступу складно створити собі особистий бренд. Але є способи трохи посилити його під час доповіді.
Наприклад, можна попросити ведучого заходу, щоб перед виступом він розповів про ваші досягнення. Або зробити окремий слайд презентації з фактами про себе у 2-3 пунктах. Ці факти мають розкривати вас як експерта і бути пов’язаними з темою виступу.
Але найвірніший шлях завоювати довіру аудиторії – виступити так, щоб слухачі самі дійшли висновку, що ви хороший експерт. Для цього потрібно вирішити завдання аудиторії – зрозуміти, що люди хочуть отримати від вашого виступу, і дати їм це. Так ми знову приходимо до того, що важливіше опрацювати користь і структуру виступу – тобто логос. У наступному розділі ми дамо покрокову інструкцію, як це зробити.
Як працювати з логосом
Переходимо до практики – дізнаємося, як за допомогою логосу зробити ваші виступи переконливими та ґрунтовними. Ми скалаи дев’ять кроків, які збільшено діляться на три частини – опрацювання користі, опрацювання структури, робота над красою виступу. Розповімо докладніше.
Формулюємо користь виступу
Опрацюйте користь вашого виступу для слухачів. У цю частину входить чотири кроки: аналіз аудиторії, постановка цілей, генерація ідей і пошук суті – ключової думки виступу.
Аналізуємо аудиторію
Від того, хто буде на вашому виступі, залежатиме його структура. Тому насамперед важливо зрозуміти, перед ким ви виступатимете. Для цього потрібно визначити «болі» потенційних слухачів і з’ясувати, наскільки добре аудиторія розбирається в темі.
Ось що ми рекомендуємо зробити для аналізу аудиторії:
- Розділіть аудиторію на групи. Оптимально, якщо їх буде не більше трьох. Це дасть вам змогу вибрати зміст і спосіб подачі виступу. Якщо ви не до кінця розумієте, хто буде в залі, запитайте в організаторів.
- Подумайте, які болі є в кожної групи. Проаналізувавши, що турбує слухачів, ви опрацюєте контент виступу і зрозумієте, якою мовою говорити з аудиторією.
- Подумайте, чим саме ви можете бути корисні аудиторії. Наприклад, зробити переказ кількох книжок за темою здатні багато спікерів, а ось поділитися випадком із практики – можливо, тільки ви. Дайте відповідь на два запитання: «Що втратить аудиторія, якщо вас замінити? Що ви зможете розповісти такого, чого не зможуть інші?»
Ставимо локальні цілі
Мета – дія, яку слухачі повинні будуть вчинити після вашого виступу і яка вирішить їхню проблему. Це має бути щось просте, що вони могли б зробити за кілька хвилин. Наприклад, відзначити в календарі один день на тиждень, коли вони займатимуться спортом.
В останню чергу приділіть увагу особистій меті – чого ви хочете домогтися від виступу. Наприклад, знайти партнерів, співробітників або новий робочий проєкт.
Генеруємо ідеї
Ідеї – все, що можна розповісти аудиторії. Від якості опрацювання на цьому етапі залежатиме якість контенту, тому не обмежуйте себе. Ось методика, яку можна використовувати для генерації ідей:
Фіксуйте всі ідеї на паперових стікерах або, наприклад, на онлайн-дошках. Один стікер – одна думка.
Розділіть стікери на дві колонки. У першій зберіть ідеї, які приведуть до досягнення мети виступу – робочі ідеї. У другу відкладіть ті, що залишилися, – неробочі. Якщо під час сортування знову з’являться слушні думки, додайте їх до першого списку.
Знаходимо суть
Суть – ключова думка виступу, яку має запам’ятати аудиторія. Коли таких думок багато, аудиторія не може розібратися, що у виступі важливо, а що ні. У підсумку кожен слухач виносить із виступу різні ідеї, а загальний посил розмивається.
Спробуйте упакувати всі робочі ідеї в одну ємну фразу. Для цього потрібно:
- Відповісти на запитання: «Яка думка має відкластися в голові слухача після виступу?» Якщо формулювання поки що змащене, відточіть його пізніше. Можливо, ключова думка вже є на одному зі стікерів і вам залишається тільки витягнути його зі списку.
- Якщо сформулювати суть не виходить, уявіть, що ваш виступ скоротили до 30 секунд. Опишіть в одному абзаці, що б ви сказали за цей час.Опрацьовуємо структуру виступу
Отже, ви придумали ідеї та знайшли суть виступу. Тепер потрібно скласти його план і визначити тези.
Складаємо план і визначаємо тези
Розкладіть робочі стікери в потрібному порядку – так, щоб за таким планом аудиторія могла прийти до ключової думки виступу. За потреби допишіть відсутні тези.
Якщо залишиться час, продумайте вступ і висновок. Так ви будете менше хвилюватися на початку і дасте чіткий заклик до дії наприкінці.
Ми рекомендуємо не прописувати текст виступу цілком. Краще виділити тільки головні тези. Так ви не будете боятися забути якесь формулювання.
Прикрашаємо виступ
Якщо у вас залишається час, можна попрацювати над подачею виступу і прикрашанням промови, а також підготувати візуалізацію – слайди, але тільки в разі, якщо це дійсно необхідно.
Покращуємо подачу виступу
Прикраса виступу вирішує три завдання: утримує увагу аудиторії, спрощує сприйняття виступу та допомагає слухачам запам’ятати головну думку. Прикрасами можуть бути, наприклад, кейси з практики або цікаві історії.
Ще можна звернутися до знань або досвіду слухачів – що у вашому виступі добре знайоме слухачам? Наприклад, можна згадати нещодавню подію в галузі або новий законопроєкт.
Проводимо репетицію
Зробити прогін виступу корисно для всіх спікерів – навіть досвідчених і впевнених. Якщо часу перед виступом мало, можна провести швидкий прогін – bullshit-тест. Його суть – проговорити головні тези вголос.
Щоб оцінити і доопрацювати виступ, запишіть промову на диктофон і прослухайте. Так ви зрозумієте, що потрібно виправити. Зробіть це два або три рази, поки результат не почне вас повністю влаштовувати.
Готуємо презентацію
Слайди – не завжди обов’язковий компонент публічного виступу. Але якщо вони вам потрібні, ось кілька порад щодо їх створення:
Формат слідує за функцією: слайди мають бути насамперед функціональними, а не красивими.
Не переписуйте на слайд увесь текст, який будете говорити. Слайд має доповнювати вашу промову, а не дублювати.
Головний принцип – виносити головні думки наверх. Тому основна частина роботи – написати хороші заголовки.
Виступаємо та аналізуємо результати
Запишіть ваш виступ на відео. І потім проаналізуйте його за трьома параметрами:
- зміст – чи зрозуміла головна ідея виступу і чи логічно він побудований;
- подача – чи є смислові паузи, наскільки голосно або тихо ви говорите, чи є вдалі або дратівливі жести;
- взаємодія із залом – чи була реакція від залу, чи всі сиділи в телефонах.
Позначте три речі, які у вас вийшли добре і які можна застосовувати й надалі. Після цього відзначте речі, над якими ще потрібно попрацювати.
Висновок
Кожен, хто вміє грамотно будувати свої думки і подавати їх з урахуванням аудиторії, отримує величезну перевагу – незалежно від сфери діяльності.
Навички публічного виступу відкривають двері до нових можливостей, допомагають долати страхи і створювати власний унікальний стиль спілкування. Вони формують довіру і авторитет, що особливо важливо у сучасному світі швидких рішень і великої кількості інформації.
