Стратегічне планування

Чи хотіли б ви, щоб команда працювала не хаотично, а з чітким розумінням цілей і напрямку розвитку?

Стратегічне планування – це процес визначення довгострокових цілей організації та шляхів їх досягнення з урахуванням внутрішніх і зовнішніх факторів.

У цій статті ми розглянемо, як формувати стратегічний план, які етапи він включає, та як зробити його практичним інструментом для бізнесу.

Завдяки стратегічному плануванню компанія отримує чіткий фокус, розуміє свої пріоритети і може ефективно розподіляти ресурси. Це дозволяє адаптуватися до змін і впевнено рухатись у напрямку довгострокового успіху.

Стратегічне планування бізнесу

Стратегічне планування – розробка документа, в якому описано вектор розвитку компанії. Без нього бізнес у кращому разі дрейфує на хвилях ринку, у гіршому – повільно йде на дно.

Як планувати? У складанні стратегічного плану має бути зацікавлений керівник, який бажає змін. Для цього йому потрібно поставити цілі, виявити проблеми, придумати їхнє вирішення, описати кроки до досягнення успіху. Звучить легко і просто, проте на шляху купа підводних каменів.

Суть стратегічного планування

Припустімо, бізнесмен відкриває нову справу: набрано команду спеціалістів, заряджених ентузіазмом, намічено спільні шляхи розвитку, робота кипить. Але через якийсь час підприємець помічає, що все йде не так гладко, як він спочатку задумував. Та й у колективі розкрилися протиріччя.

Маркетолог вважає, що рекламні кампанії недостатньо інвестуються, менеджер відділу збуту нарікає на завантаженість від зростаючого потоку замовлень, а начальник виробничого відділу просить більше коштів на закупівлю нового інноваційного обладнання. Керівнику доводиться вирішувати накопичені проблеми безсистемно в режимі авралу. Причиною є відсутність у фірми чіткої стратегії розвитку.

Стратегічне планування діяльності організації – комплекс заходів щодо довгострокового (на кілька років) визначення ключового напряму розвитку діяльності з постановкою головної та низки проміжних цілей. Після ретельного аналізу, як правило, складається документ, що містить докладні методи розв’язання завдань, строки, необхідні ресурси, список відповідальних осіб тощо.

Стратегічне планування – це основоположний механізм управління, за допомогою якого декларують цілі організації та визначають перелік дій для їх досягнення. Документ зазвичай містить загальну концепцію бренду, короткострокові цілі компанії і детальну програму реалізації обраного напрямку.

Грамотно складений план дає змогу плідно працювати над реалізацією поставлених цілей. Але так буває не завжди. Відповідно до результатів опитувань, тільки 16 % фахівців визнають ефективними формулювання завдань і систему інформування про них. Стратегічне планування вимагає серйозного підходу і часу.

Але натомість бізнесмен зможе отримати чітке уявлення про майбутнє своєї фірми на найближчі 3-5 років. Крім того, спираючись на вибудувану стратегію, підприємець матиме змогу ефективно розв’язувати тактичні завдання протягом будь-якого звітного періоду.

Переваги стратегічного планування

Стратегічне планування роботи підприємства є своєрідною інструкцією, керівництвом, завдяки якому бізнесмени можуть оперативно реагувати на зовнішні та внутрішні загрози, що виникають, впроваджувати інноваційні рішення. Перелічимо основні переваги:

Формування діяльності фірми

Під час проектування стратегії керівнику дуже важливо, щоб цілі компанії в короткостроковій перспективі були відомі співробітникам відповідних структурних підрозділів. Тільки в цьому разі виникне необхідний рівень мотивації у працівників, оскільки вони відчують свою прихильність до спільної справи.

Стратегічне планування дає можливість вибудувати систему управління персоналом і сприяє ефективному розвитку співробітників. Якщо в людей є чітке розуміння мети їхньої праці, то вони зацікавлені в якісному виконанні своїх функціональних обов’язків і здатні на прийняття раціональних рішень у межах своєї компетентності.

Можливість прогнозування

Стратегічне планування дає можливість ухвалювати розв’язання проблем завчасно, тобто дає змогу передбачати виникнення майбутніх ризиків і вчасно розробити комплекс заходів щодо їх нейтралізації.

Наприклад, топ-менеджмент фірми Kodak скептично ставився до появи і бурхливого поширення цифрових зображень, вважаючи, що вони не зможуть потіснити традиційну аналогову фотографію високої якості. І прорахувалися. Результатом недалекоглядності став передбанкрутний стан, що настав 2012 року. За своєчасної реакції на тенденції, що виникли, цього можна було б уникнути.

Придбання додаткових конкурентних переваг

Щоб упевнено почуватися на нішевому споживчому ринку, підприємцю необхідно своєчасно вловлювати найменші зміни тенденцій. Таку можливість дає стратегічне планування.

Продумана стратегія допомагає довести до успіху перспективний стартап. А знання потреб цільової аудиторії здатне виявити майбутні тренди і налагодити виробництво необхідного товару або послуги раніше за конкурентів.

Відмінності стратегічного плану

Стратегічний план є одним із багатьох способів постановки та досягнення цілей. Проведемо порівняння з іншими методами та інструментами управління:

Стратегічний план і бізнес-план

План розвитку бізнесу орієнтований на реалізацію конкретного проєкту і містить вичерпний перелік механізмів досягнення поставлених цілей із чітко встановленими термінами та відповідальними особами.

Найчастіше його розробляють перед запуском ідеї або коли намічаються серйозні зміни в структурі виробництва продукту. Бізнес-план орієнтований насамперед на пошук джерел фінансування, зокрема й на зовнішніх інвесторів.

Стратегічне планування зазвичай розглядає різні сценарії на тривалу перспективу, і програма піддається коригуванням залежно від кон’юнктури, що складається. Документ призначений для внутрішнього використання.

Стратегічний план у порівнянні з місією та концепцією

Усі ці поняття мають тісний зв’язок. Для розроблення стратегічного плану зазвичай і використовують документи, в яких викладено концепцію і місію.

Отже, ще до стратегічного планування вони повинні мати чіткий зміст, який не має подвійних тлумачень. Потрібно прагнути виконати це на етапі створення бізнес-плану або одразу ж після стартапу.

Якщо ж місія і концепція відсутні, то рекомендується почати з їх розробки. Відмінність цих понять полягає в тому, що перша вказує призначення вашої фірми та позначає проблему, яку необхідно вирішити, а друга дає загальний метод виконання місії.

Стратегічне планування містить у собі у вигляді складових частин і місію, і концепцію, але саме має містити більш конкретне наповнення. У теорії обидва елементи можуть бути незмінними протягом усього існування фірми. Обрана стратегія, спираючись на сформульовану місію та концепцію, визначає перелік заходів, які ви будете проводити для успішного руху обраним шляхом.

Припустимо, що ваша компанія займається виробництвом аксесуарів і препаратів для домашніх улюбленців. Ось приклад того, який вигляд матимуть у цьому випадку місія, концепція та стратегічний план:

• Місія: «Оточити затишком і турботою всіх домашніх улюбленців».
• Концепція: «Налагодити виробництво доступних за ціною товарів для захисту та відстеження місця розташування тварин».
• Стратегічний план: перелік заходів на середньострокову перспективу, виконання яких наближатиме фірму до реалізації заявленої місії та концепції. Наприклад, займетеся створенням нової моделі багатофункціонального GPS-трекера з функцією вказівки безпечної геолокації та трансляції команд на відстані.
  Стратегічний план і завдання підприємства

Під завданнями компанії розуміють ті цілі, яких колектив повинен досягти. Їх постановкою треба займатися на регулярній основі з обов’язковим підбиттям підсумків у зручні звітні періоди (місяць, квартал, рік) залежно від темпів зростання компанії. Заявлені цілі дають команді чітке уявлення про бажаний вами результат.

У загальному сенсі стратегічне планування – більш загальне і глобальне поняття, ніж тактичні рішення, що виникають у процесі підприємницької діяльності в умовах конкурентного ринку. Тобто комплекс цілей різного пріоритету в міру їх досягнення наближають реалізацію обраної стратегії.

Економічне обґрунтування плану

Під економічним обґрунтуванням мається на увазі документ, що містить конкретний перелік статей витрат при інвестуванні різних напрямів діяльності компанії. Крім того, у ньому викладаються міркування, що доводять необхідність вкладень у поточний проєкт, і наводиться фінансовий розрахунок його окупності.

Незважаючи на те, що стратегічний план є документом високого глобального рівня, корисно провести економічне обґрунтування його пунктів. Зазвичай за допомогою цього інструменту охоплюють дорожню карту на рівні підприємства загалом і на більш тривалу перспективу в кілька років.

Стратегічне планування та програма проєкту

Стратегічний план – це документ, у якому сформульовано цілі компанії та шляхи їх досягнення протягом 3-5 років. У програмі (плані) проекту йдеться тільки про конкретний задум і спосіб його поетапної реалізації.

У фірми одночасно може бути кілька таких проектів, причому з різним ступенем важливості та масштабності. Усі разом вони органічно, поряд з іншими завданнями, входять у загальне глобальне стратегічне планування.

Проєктний план містить сім пунктів:

• цілі;
• показники ефективності;
• відповідальні особи та зони компетентності;
• масштаб і бюджет;
• проміжні етапи та результати виконання;
• хронологія та графік;
• схема обміну інформацією.

Етапи стратегічного планування

Щоб компанія розвивалася послідовно і не втрачала напрямок, потрібне стратегічне планування. Його етапи дають змогу перетворити ідею на конкретну систему рішень і дій.

Деталізація мети підприємства

Цілі та завдання визначено, вони отримали чітке відточене формулювання. Минув рік, протягом якого ваші співробітники були неодноразово проінформовані про всі подробиці, задум набував дедалі більш закінчених форм.

Настав час внести необхідні коригування у зв’язку з можливою зміною кон’юнктури та ще раз ознайомити персонал з оновленим планом. Найкраще це зробити на загальних зборах. Таким чином, з часом ви отримаєте практично ідеальний документ стратегічного планування.

Розкриття головної проблеми

Спробуйте оцінити функціонування компанії з боку. Зробіть компіляцію відхилень значень ключових параметрів за минулий звітний період порівняно з попередніми.

Ретельний аналіз ринку конкурентів і попиту цільової аудиторії допоможуть з’ясувати, яких цілей фірми було досягнуто. Після чого можна побачити основні ризики, що загрожують нормальному розвитку. Тепер потрібно визначити основну проблему, вирішення якої буде пріоритетним найближчим часом.

Наприклад, ресторан швидкого харчування з широким вибором страв, приємною атмосферою і привітним уважним персоналом припаде до душі більшій кількості клієнтів. Але через те, що розташований він у будівлі бізнес-центру, який не працює по неділях, власник підприємства втрачає в прибутку, оскільки саме у вихідні дні спостерігається максимальний рівень відвідуваності.

Звісно, у ресторані можуть бути проблеми зі своєчасною доставкою продуктів, кваліфікацією офіціантів, але головний фактор – місце розташування. Тому пріоритетом під час стратегічного планування в цьому разі буде розв’язання цієї проблеми, інакше всі зусилля можуть бути розтрачені даремно.

Щоб виявити головну загрозу, треба поставити запитання, які причини того, що відбувається. Не варто припускати велику кількість різних джерел проблеми. Треба серед безлічі знайти головну, вирішення якої виведе ваш бізнес на нові горизонти. Не відволікайтеся надмірно на вирішення другорядних завдань. Якщо сили будуть розпорошені, а не сконцентровані на головному, ні про який істотний розвиток не може бути й мови.

На цій стадії чільну роль відіграє власник фірми. Саме йому необхідно розставити пріоритети завдань і залучати команду для їх вирішення. Від точності діагнозу залежить ефективність стратегічного планування, зокрема й у сфері маркетингу.

Після визначення і формулювання головної загрози необхідно забезпечити контроль за всіма етапами її нейтралізації.

Формулювання задумів

Задум є предтечею головного сенсу майбутнього докладного плану. Для втілення ідеї та надання їй конкретних обрисів зазвичай збирається топ-менеджмент і організовується брейнстормінг.

Вибір альтернативних стратегій

У стратегічному плануванні перед остаточним рішенням зазвичай розглядають 2-3 варіанти етапів. Альтернативи складають після аналізу зовнішніх і внутрішніх ризиків і проводять оцінку перспективності кожної з них. Запропонуємо кілька спрощених варіантів таких стратегій.

• Обмеження в зростанні. Належить до категорії безпечних різновидів розвитку бізнес-процесів.
• Фундаментом цієї моделі слугує формулювання цілей на основі аналізу ключових факторів. Наприклад, план маркетингових заходів з урахуванням успішності попередніх рекламних кампаній.
• Вільне зростання. Стратегія за цим сценарієм базується на поступовому збільшенні показників протягом кількох звітних періодів. Зазвичай модель знаходить застосування під час запуску стартапів або за умови не надто насиченого нішевого ринку. Найчастіше зростання забезпечується за рахунок розширення асортименту продукту і виходу на нові ринки збуту.
• Скорочення через зменшення показників. Бізнесмени чинять подібним чином у разі ліквідації компанії, мінімізації кількості філій, скорочення виробничих потужностей, виникнення кризових явищ у галузі тощо.
• Великі корпорації, що працюють за кількома незалежними напрямами, можуть практикувати одночасне застосування сукупності різних типів стратегічного планування.

Складання стратегічного плану

Стратегічним плануванням займається топ-менеджмент компаній. Оформлений план являє собою документ із загальним описом заходів, проведення яких необхідне для реалізації стратегії. У розділах вказуються техніко-економічне обґрунтування, список відповідальних осіб і порядок звітності, перелік допоміжних завдань і терміни їх вирішення.

Також у структурі плану відображається головна проблема. Уточнимо, що між основною метою підприємства і завданнями, сформульованими в стратегії, є принципова різниця.

Наведемо приклад стратегічного планування щодо зміни місця розташування.

Ресторан швидкого харчування через оренду приміщення в бізнес-центрі, що не працює по суботах і неділях, втрачає виручку. На вихідні дні припадає пік відвідуваності. Для вирішення проблеми необхідно розглянути варіанти іншого місця розташування.

Вихід вбачається в зборі інформації про вільні будівлі в межах району та розрахунку супутніх витрат із зіставленням можливої вигоди. Відділу з управління кадрів слід підготувати пропозиції щодо найму нових співробітників. Відділ маркетингу і збуту повинен зайнятися стратегічним плануванням щодо просування закладу швидкого харчування в новому місці.

Для реалізації потрібні такі програми:

• Економічний план. Відповідальний – начальник фінансового відділу.
• Програма з найму персоналу. Відповідальний – HR-менеджер.
• Збут і реклама. Відповідальний – провідний маркетолог.
• Термін реалізації – 1 вересня поточного року. Втілення плану має призвести до підвищення комерційної ефективності компанії.

Після складання плану бізнесмен перевіряє зміст і оцінює перспективи реалізації в зазначений термін при використанні наявних у розпорядженні ресурсів. Після чого він затверджується або відправляється на доопрацювання.

Якщо власник компанії безпосередньо керує структурними підрозділами, то, як правило, стратегічним плануванням займається особисто.

Складання програм за схваленими планами

На наступному етапі призначають відповідальних осіб за виконання програм і встановлюють строки вирішення завдань.

Найкраще, якщо над кожним допоміжним проєктом працюватиме окрема команда. Наприклад, групу для програми зі збуту можна сформувати з керівника профільного підрозділу і досвідченого фахівця з продажу.

Дуже важливо донести основний задум до відома всіх виконавців, розкрити в подробицях суть стратегічного планування, відповісти на всі запитання. Після готовності та перевірки програма представляється власнику фірми, який виносить остаточне рішення.

Контроль за виконанням програм

Роботу і виконання пунктів плану треба тримати під контролем. Навіть у найбільш детально розписаному алгоритмі дій не можна передбачити всі нюанси, тому внесення коректури – нормальна практика.

Переглядаючи звіти, ви завжди зможете виявити недоліки і вчасно виправити ситуацію. За відсутності курирування програми ніхто не виконує, бізнес стоїть на місці, а то й деградує. При цьому втрачається цінність стратегічного планування.

Підготовка до реалізації стратегії

Коли стратегічний план остаточно підготовлено, менеджмент фірми приступає до його втілення. Перед початком практичних дій окреслюються пріоритетні напрямки та орієнтири, що вказують на досягнення проміжних і довгострокових цілей.

У реалізації обраної стратегії беруть участь у міру своєї компетенції та зони відповідальності всі співробітники компанії. За кожен напрямок відповідає призначений керівник.

Тактика

Плани і програми, що входять до стратегічного плану, втілюють у собі тактичні кроки фірми. Тактика передбачає нескладну аналітичну роботу, що проводиться в досить стислі терміни.

Політика

Під політикою організації розуміють сукупність принципів і цінностей, які лежать в основі стратегічного планування. Корпоративна етика виробляється спільною працею всього колективу, де кожен працівник має право голосу.

Операції

Адміністрування фірми здійснюється з урахуванням положень корпоративної політики. Проте іноді виникають ситуації, за яких у персоналу з’являються труднощі при визначенні своїх повноважень. Щоб цього уникнути, розробляють спеціальні інструкції та регламенти з викладенням послідовності дій (операцій).

Правила

Працівники зобов’язані неухильно дотримуватися трудової дисципліни і правил внутрішнього розпорядку, що регулюють функції всіх співробітників. Під час стратегічного планування необхідно враховувати всі внутрішні регламенти. У цьому запорука ефективності роботи фахівців.

Бюджет

Після визначення всіх тактичних кроків настає час складання кошторису. Цей етап необхідний для контролю за економним витрачанням необхідних для реалізації програми ресурсів. Бюджет містить у собі витрати за всіма статтями. Потім після перевірки та внесення за необхідності правок і коригувань розрахунки включаються в єдиний документ.

Проблеми стратегічного планування

Наведемо перелік типових помилок при складанні плану стратегії:

• Невідповідність заявленої мети реаліям. Наприклад, фахівець ставить завдання без урахування специфіки роботи організації.
• Відсутність впровадження інноваційних методик. Використання класичних підходів в умовах постійно мінливої економічної обстановки є серйозним недоліком. У маркетингу, наприклад, дуже часто виникають нові тренди.
• Якщо не брати їх на озброєння, то можна безнадійно відстати в конкурентній боротьбі.
• Невпевненість і акцентування уваги на ймовірних невдачах. Більшою мірою це стосується страху втрати ресурсів під час реалізації стратегії розвитку. Іноді бізнесмени хочуть передбачити витрати на вирішення всіх можливих другорядних завдань, створюючи тим самим нервову і тривожну атмосферу в колективі. А в підсумку витрати тільки зростають за рахунок організації надмірного контролю.
• Надмірна деталізація. Має ту саму природу, що й попередній пункт. Захоплення зайвою детальністю кожного етапу реалізації плану з безліччю деталей і можливих сценаріїв призводить до розбухання бюджету. У всьому потрібні розумність і раціональність.
• Домінування корисливих цілей одного або цілої низки менеджерів. Стратегічне планування розраховане на реалізацію місії всієї компанії і передбачає розвиток усіх співробітників без винятку.
• При дотриманні інтересів однієї людини або групи людей відбувається перекіс використання ресурсів, коли одні отримують все, а інші відчувають дефіцит коштів. Це призводить тільки до зниження мотивації.
• Пріоритет на використанні ресурсів при ігноруванні зростання бізнесу. Кваліфікація фахівців, які вирішують поставлені завдання, зростає в міру накопичення досвіду. Тому в стратегічному плануванні важливо враховувати людський фактор. Якщо незадоволений умовами роботи грамотний менеджер звільниться, знайти йому швидку заміну буде важко.
• Стратегія не є статичним планом. Вона повинна піддаватися коригуванню відповідно до фінансового становища фірми і поточної кон’юнктури на ринку.

Поширені запитання про стратегічне планування

Чи потрібно вносити зміни до стратегічного плану під час реалізації?

В умовах конкурентного ринку постійно виникають зовнішні та внутрішні загрози, які можуть призвести до неефективності обраної стратегії. Тому періодична ревізія та перевірка на актуальність просто необхідні.

Як найкраще виконувати план?

Для перетворення стратегії на чіткий план потрібно діяти сміливо, але при цьому постійно проводити аналітичну роботу, координуючи цілі компанії з повсякденною діяльністю. Якщо ці зв’язки будуть зрозумілі співробітникам, то ефективність їхньої праці та мотивація зростатимуть. Маючи ясні пріоритети, вони проявлятимуть розумну ініціативу.

Як визначити потрібну для організації стратегію?

Щоб стратегія сприяла досягненню мети, необхідно підібрати правильну методику. Підхід може залежати від рангу менеджера. Наприклад, начальник відділу маркетингу застосовує SWOT-аналіз і визначає необхідний обсяг ресурсів.

Роботу фахівців можуть курирувати топ-менеджери для пояснення їм напряму розвитку бізнесу. Синхронізація дій дуже важлива. Наприклад, начальник відділу збуту планує проведення масштабної рекламної акції щодо якогось продукту з виробленого асортименту, а власник планує взагалі припинити випуск цього виду товару.

А чи є сенс у стратегічному плануванні під час невизначеності?

Саме в періоди кризових проявів і потрібно все ретельно аналізувати та доводити до відома співробітників результати, щоб вони могли реалізовувати програму розвитку, спираючись на зрозумілі орієнтири. Економічна невизначеність, крім загроз, відкриває нові можливості для створення трендів. Тому в цих умовах не потрібно відчувати тривогу під час стратегічного планування.

Висновок

Стратегічне планування дає змогу бізнесу діяти не інтуїтивно, а системно – із чітким баченням і орієнтиром. Це інструмент, що об’єднує команду навколо спільних цілей, знижує ризики і допомагає приймати обґрунтовані рішення.
Використовуючи його, ви отримуєте не просто план – а стійкість і конкурентну перевагу в умовах змін.

Зрозуміла раціональна стратегія дає змогу отримати конкурентні переваги, необхідні для комерційного успіху. План може складатися для вирішення завдань на рік і на більш довгострокову перспективу, а також періодично піддаватися ревізії.