Чи замислювалися ви, чому деякі люди легко орієнтуються у повсякденних завданнях та інформаційному потоці, а інші постійно стикаються з труднощами?
Функціональна грамотність – це здатність ефективно використовувати базові навички читання, письма та рахунку для вирішення практичних завдань у повсякденному житті та на роботі.
У цій статті ми розглянемо, як оцінити рівень функціональної грамотності та які методи допомагають його підвищити. Ви дізнаєтесь, як ці навички впливають на ефек
Що це? Функціональна грамотність означає вміння учня не лише читати, а й розуміти прочитане, застосовувати математичні знання на практиці, використовувати свої творчі здібності тощо.
Як розвивати? Класичний підхід розвитку функціональної грамотності – вчитися аналізувати отриману інформацію. Для цього необхідно виділяти головне, виявляти логічні зв’язки, розвивати критичне мислення.
Суть функціональної грамотності
Формування поняття функціональної грамотності відбувалося в 1970-ті роки. У той час цей термін позначав набір навичок читання і письма для вирішення поточних побутових завдань. У наступні 40 років функціональна грамотність стала більш важливою, ніж базова. Вона набула особливого значення в навчанні та розвитку школярів.
Сьогодні функціонально грамотні школярі є показником якості освіти. Наявність академічних знань уже не достатньо для життя. Наголос змістився на здатність використовувати наявні знання та навички в певних життєвих ситуаціях.
Характеристики учнів з добре розвиненими навичками функціональної грамотності:
- здатність успішно вирішувати широке коло повсякденних завдань;
- уміння спілкуватися та знаходити рішення в різних соціальних ситуаціях;
- здатність грамотно використовувати основні навички читання та письма;
- встановлення міждисциплінарних зв’язків шляхом вивчення та оцінки одних і тих самих фактів і явищ з різних точок зору.
Загалом, це міждисциплінарна навичка, пов’язана з результатами вивчення шкільної програми та, більш конкретно, з універсальною навчальною діяльністю (особистісною, пізнавальною, регулятивною та комунікативною).
Іншими словами, функціональна грамотність – це не просто новий напрям, а найважливіша тенденція розвитку освіти у світі, яку вже зараз мають враховувати всі сучасні вчителі-професіонали.
Зрозуміло, введення шкільних знань у реальне життя – це не те, що раптом усвідомили фахівці в галузі освіти, а те, що багато досвідчених і обізнаних учителів практикують багато років. Жваві дебати на цю тему просто показують, куди змістився фокус розвитку освіти.
Так, суттєві зміни в останні роки ілюструють вплив функціональної грамотності.
Акцент робиться не просто на знання фактів, дат і формул, а на їхнє реальне використання. Наголос робиться на те, щоб навчити дітей аналізувати, систематизувати, відбирати та об’єднувати дані, щоб у результаті вийшли певні висновки.
Зв’язок функціональної грамотності та розвитку освіти
Стратегічна мета – увійти в десятку країн-лідерів за якістю загальної освіти. Для аналізу цього показника використовується Програма міжнародної оцінки учнів (PISA). Це міжнародна програма, створена Організацією економічного співробітництва та розвитку для визначення якості навчання.
Вона оцінює учнів віком 15 років у формі тесту, який проводиться кожні три-чотири роки. Рейтинг створюється щодо практичних навичок учнів та їхньої здатності адаптувати отримані знання в життєвих ситуаціях. Крім того, він показує рівень функціональної грамотності, а також економічний і соціальний потенціал країни.
Складові функціональної грамотності
У наше століття, яке деякі філософи та соціологи називають постінформаційним, недостатньо просто споживати інформацію. Ми маємо оцінювати її критично та вміти фільтрувати величезну кількість даних, які щодня ллються з усіх боків.
Так, недостатньо завчати таблицю множення: важливо розуміти математичну логіку та використовувати її в повсякденному житті. Однак це теж ще не все.
Читацька грамотність
Сьогодні дітям не потрібна мотивація, щоб навчитися читати. Без цього вони не зможуть повноцінно користуватися Інтернетом – це зрозуміло будь-якій маленькій дитині. Однак не всі розуміють, що читання – це не просто візуалізація текстових символів у розумі.
Це розуміння і відчуття сенсу, логіки та емоційного посилу тексту. Важливо вміти міркувати про прочитане: відновлювати текст своїми словами та робити висновки.
Необхідно також бачити між рядків: розрізняти головне і другорядне, помічати алюзії, розуміти алегорію і сатиру. Читання дає змогу уявляти собі більше про вигаданий світ, ніж про нього розповідається, жваво уявляти його минуле, майбутнє, альтернативні події тощо.
Щоб учні стали завзятими книголюбами, їм потрібно не просто навчитися читати, а зрозуміти, як література може відповісти на їхні власні запитання.
Математична грамотність
Учні, а інколи і їхні батьки, часто запитують себе: «Навіщо сьогодні люди витрачають десять років на вивчення математики, якщо в кожного є мобільний телефон і калькулятор?».
Хтось може відповісти, що ментальна арифметика тренує робочу пам’ять і зберігає мозок гострим. Але є й інші способи підтримувати розум у тонусі.
Є й більш важливе пояснення: щоб уміти користуватися калькулятором, треба навчитися рахувати. Без розуміння логіки математики неможливо усвідомити, чому звичайний калькулятор не може розв’язати просте рівняння «2 + 2 x 2», або пояснити, чому правильна відповідь «6», а не «8».
Потрібно припинити абстрактне рахування, щоб необхідність вивчення арифметики в школі не ставилася під сумнів. У повсякденному житті є багато речей, в обчисленні яких необхідна математична функціональна грамотність:
- пропорції інгредієнтів у рецепті;
- здача в магазині;
- перевірка рахунків за комунальні послуги на наявність помилок;
- вага багажу (щоб не платити за нього в аеропорту).
Учні мають розуміти, що в математиці важливі не арифметичні дії, а логіка обчислень. Що до чого додається, що з чого віднімається, що на що множиться, що на що ділиться. І це питання, на які неможливо відповісти за допомогою калькулятора.
Творче мислення
Здатність до творчого мислення потрібна не тільки художникам, поетам та іншим гуманітаріям. Вона необхідна всім, щоб побачити звичні речі під іншим кутом зору.
Для того щоб зробити повсякденне життя приємнішим, ефективно розв’язувати складні проблеми, створювати щось нове, потрібна певна сміливість, розум та уява. Саме тому слово «креативний» часто зустрічається в описах технічних посад інженерів, програмістів і дизайнерів.
Творчого мислення не потрібно вчити. Кожна дитина народжується з абсолютно свіжим поглядом на світ, її свідомість ще не засмічена стереотипами та соціальними умовностями. Тому завдання школи – хоча б спробувати не придушити цю унікальність. Дітей заохочують висловлювати свої власні погляди.
На практиці цьому сприяють проєктне навчання, твори на неочевидні теми та будь-які завдання, що не передбачають єдино правильної відповіді.
Критичне мислення
Сучасні молоді люди часто дивляться на життя з певним скептицизмом. Тенденція ставити під сумнів усі погляди, цінності та ідеали може сприйматися як ознака «важких часів», але насправді це розвинений механізм подолання труднощів.
Нині діти зростають у світі, де в Інтернеті можна знайти нескінченну кількість відповідей на будь-яке запитання, де комп’ютерну графіку не відрізнити від реальності і де неможливо визначити, чи є співрозмовник тим, за кого себе видає, та й чи існує він насправді.
Саме школи повинні вчити дітей відрізняти правду від брехні – мислити критично.
Гуманітарні науки (історія, література та суспільствознавство) допомагають розвинути цю навичку. На прикладах історичних подій, соціальних явищ і художньої літератури учням показують, що різні погляди на одну й ту саму подію залежать від контексту та позиції спостерігача. Потім вони можуть разом подумати про те, що таке абсолютні істини і чи завжди їх можна знайти.
Ви також можете навчити дітей розвінчувати брехню під час уроку. Наприклад, відкрийте дошку популярних цитат і попросіть дітей визначити, чи справді цей вірш належить Бродському, хто написав цей рядок, Джейсон Стетхем чи Лао-Цзи. Звісно, вони можуть знайти відповідь і в Google. Але пошукові системи можуть помилятися, оскільки вони засновані на популярних запитах користувачів.
Емоційний інтелект
Емоційний інтелект – це здатність розпізнавати та керувати своїми або чужими емоціями.
Чому ця навичка надзвичайно важлива для сучасних людей? Бо, наприклад, реклама та засоби масової інформації, які сьогодні є майже синонімами, викликають наші емоційні реакції в різний спосіб, намагаючись змусити здійснювати покупки, перемикати увагу з однієї речі на іншу, формувати позитивні чи негативні образи будь-чого.
Емоційно розвинені люди здатні протистояти таким ситуаціям і відокремлювати факти від нав’язаних почуттів.
Важливо навчити дітей працювати зі своїми емоціями з раннього віку. Завдяки цьому вони зможуть впоратися з істериками, навчитися краще розуміти інших і вберегти себе від нападів тривоги та вигоряння в майбутньому, а не стати жертвами маркетингу та інформаційних війн.
Більшість класичних творів, що входять до шкільної програми, мають яскраво виражений психологічний профіль і сильний акцент на емоціях головних героїв. Вони можуть стати чудовими підручниками з емоційного інтелекту, якщо вчителі зможуть відійти від шаблону і представити книжки дітям як живі історії. Ви можете поставити такі запитання на уроці:
Які емоції викликає у вас цей текст? Подумайте про засоби, використані для досягнення цієї мети.
Які емоції викликає у вас поведінка цього персонажа? Які в нього були причини так чинити? Як ви думаєте, що він відчував у той момент?
Гнучкість мислення
Багато речей, які були популярними десять років тому, сьогодні безнадійно вийшли з моди. І це не обмежується одягом або смартфонами – світ і суспільство змінюються щодня, а за цими змінами стоять спосіб життя і ритм.
Щоб не залишитися позаду і йти в ногу з часом, люди мають бути відкриті новому.
У сучасних реаліях у дітей немає часу вивчати теорії, відірвані від життя, або запам’ятовувати те, що ніколи не стане в пригоді.
Натомість їм потрібно навчитися мислити широко і нестандартно, мобілізувати всі свої знання для розв’язання проблем, відмовитися від випадковостей і бути чутливими до того, що робить їх людьми. Якби ці речі викладалися в школах, нам би не довелося турбуватися про майбутнє.
Способи розвитку функціональної грамотності
У цьому випадку критичне мислення є одним із головних помічників людини. Ви маєте піддавати сумніву факти, не підтверджені офіційними документами та джерелами, і звертати увагу на конкретність цифр і суджень. Ви маєте запитати себе, чи є почута або побачена інформація точною та обґрунтованою і яка її основна ідея.
Почніть розв’язувати задачі на логіку та практикуватися в розумінні основних моментів у прочитаному тексті. Навчитися висловлювати свої думки в одному реченні корисно для прояснення головних ідей. Також важливо розширювати своє розуміння світу, читаючи книжки та журнали і вивчаючи думки різних експертів. Щоб регулярно перевіряти свої знання, ви можете брати участь у різних тестах.
Висновок
Функціональна грамотність допомагає людям використовувати наявний запас інформації та застосовувати його на практиці для розв’язання складних проблем у житті. Вона спирається на реальні навички та знання про світ, допомагаючи людині самостійно мислити поза рамками.
