Управлінська діяльність означає організацію, планування та контроль роботи компанії або команди для досягнення поставлених цілей. Вона включає прийняття рішень, розподіл ресурсів та координацію дій співробітників.
Ефективне управління допомагає підвищити продуктивність, забезпечити стабільність роботи та досягати стратегічних результатів. Це ключовий інструмент розвитку будь-якої організації.
Управлінська діяльність – це особливий вид свідомої людської активності, спрямованої на забезпечення ефективного функціонування спільної праці та взаємодії.
У цій статті ми розберемося, що саме входить в управлінську діяльність, як вона виглядає на практиці та чому це не лише про керування, а й про підтримку команди. Ви отримаєте прості пояснення й поради, які допоможуть краще зрозуміти цю сферу.
Що таке управлінська діяльність
У літературі з менеджменту багато трактувань поняття управлінської діяльності. Узагальнивши їх, можна дати таке визначення.
Управлінська діяльність – вплив на інших людей (підлеглих) таким чином, щоб компанія змогла досягти заданих цілей.
Також це можуть називати управлінням – поняття взаємозамінні.
Наведемо три визначення, що використовуються в літературі з менеджменту. Американський підприємець і менеджер Лі Якокка вважав, що управління – «налаштування людей на працю».
Економіст і «батько» сучасного менеджменту Пітер Друкер визначав управління як «особливий вид діяльності, що перетворює неорганізовану юрбу на цілеспрямований, результативний та ефективний натовп».
Економіст і теоретик менеджменту Майкл Мескон називав управління процесом планування, організації, мотивації та контролю, необхідним для того, щоб сформулювати цілі організації та досягти їх за допомогою інших людей. Таке визначення було дано в книзі «Основи менеджменту».
У Мережі також можна зустріти таке визначення: управлінська діяльність – це діяльність з управління персоналом. Це неправильно. Управління персоналом – HR-менеджмент, самостійний напрямок усередині компанії. Це діяльність організації, пов’язана з наймом співробітників, їхнім навчанням, утриманням, мотивацією, виплатами винагород і розвитком.
Види управлінської діяльності
У літературі з менеджменту види управлінської діяльності – те, чим займаються керівники. Дослідники виділяють різні види, але є чотири загальновизнаних: планування, організація, мотивація, контроль.
- Планування. Менеджер визначає, до якого результату потрібно прийти, і складає план дій. Наприклад, проджект-менеджер складає план проєкту, в якому описує графік робіт і зазначає, коли проєкт має завершитися і яких цілей потрібно досягти.
- Організація. Менеджер організовує роботу співробітників так, щоб вони могли досягти спільної мети: розподіляє завдання, виділяє ресурси, надає необхідну інформацію. Наприклад, дає команді доступ до сервісів, у яких співробітники працюватимуть із даними, писатимуть код, створюватимуть дизайн.
- Мотивація. Менеджер робить так, щоб співробітники були зацікавлені в досягненні цілей: вибудовує систему мотивації. Наприклад, розробляє систему KPI, за якою команда отримує премії, якщо завершить проєкт вчасно.
- Контроль. Менеджер стежить, щоб усе йшло за розробленим ним планом, а якщо щось йде не так – виправляє це. Наприклад, щотижня перевіряє, чи виконуються завдання вчасно. Якщо ні – з’ясовує причини і, наприклад, передає їх більш досвідченим фахівцям або зсуває терміни.
У деяких джерелах до видів управлінської діяльності відносять також координацію та підбір персоналу. Координація – формування зв’язків між співробітниками та відділами, необхідне, щоб усі працювали узгоджено.
Підбір персоналу – це функція HR-підрозділу, але іноді цим займаються і керівники. Вони розміщують вакансії, вивчають відгуки, проводять співбесіди з кандидатами та ухвалюють рішення про найм.
Рівні управлінської діяльності
У літературі з менеджменту часто виокремлюють вищий, середній і нижчий рівні управління. Керівники на цих рівнях займаються всіма завданнями, перерахованими вище, але в різному обсязі. Давайте розбиратися.
Менеджери вищої ланки, або топ-менеджери. Це керівники, які керують компанією або напрямком діяльності всередині неї. Приклади: генеральний директор, операційний директор, виконавчий директор, директор з маркетингу.
Топ-менеджери займаються стратегічним управлінням. Вони визначають місію компанії, розробляють стратегію її розвитку та поведінки, формують дерево цілей на довгострокові періоди – 5-10 років. Також топ-менеджери контролюють роботу мідл-менеджерів і представляють компанію в зовнішньому середовищі: перед інвесторами, партнерами, державою.
Менеджери середньої ланки, або мідл-менеджери. Це керівники, які відповідальні за свою ділянку роботи. Приклади: керівник департаменту, директор філії або начальник виробничого цеху.
Мідл-менеджери займаються тактичним управлінням. Вони розробляють плани дій – терміном зазвичай не більше ніж на рік, – виходячи зі стратегії розвитку компанії. Також мідл-менеджери розподіляють ресурси, координують роботу відділів і контролюють лоу-менеджерів.
Менеджери нижчої ланки, або лоу-менеджери. Це керівники, які керують штатними співробітниками. Приклади: керівники відділу, бригадири або проджект-менеджери, про яких ми розповідали вище.
Лоу-менеджери займаються оперативним управлінням. Вони планують повсякденну діяльність, розподіляють завдання, допомагають співробітникам виконувати їхню роботу, розв’язують проблеми, що виникають.
Також лоу-менеджери – сполучна ланка між співробітниками і менеджерами середньої ланки. Наприклад, вони доносять до штатних працівників накази та плани «згори» і звітують вищому керівництву про ситуацію в команді та відділі.
Методи керування
Способи, за допомогою яких керівники впливають на підлеглих, щоб домогтися поставлених цілей, називають методами управлінської діяльності. У стандартній класифікації, що використовується в підручниках, описують три групи методів: адміністративні, економічні та соціально-психологічні.
- Адміністративні методи – планування, постановка завдань і делегування, контроль, зокрема контроль за дисципліною праці. Керівники стежать за тим, щоб співробітники справлялися із завданнями, дотримувалися правил і регламентів. Якщо співробітники порушують правила, керівник може зробити зауваження або догану, у крайньому разі – звільнити.
- Економічні методи – визначення норм праці та мотивація персоналу. Матеріальна мотивація – основний метод у цій групі. Керівник визначає, яку винагороду отримуватимуть співробітники: яким буде оклад, чи будуть премії та доплати, від чого вони залежатимуть.
- Соціально-психологічні методи – всі методи, які впливають на психологічний стан співробітників. Керівник робить так, щоб фахівцям було комфортно працювати в компанії: дає зворотний зв’язок, допомагає розвиватися, планує облаштування зон відпочинку.
Навички успішного керівника
На цей рахунок є різні думки. Американський соціальний і організаційний психолог Роберт Кац виділяв три важливі групи навичок: технічні, соціальні та когнітивні.
Технічні навички – здатність застосовувати професійні знання та досвід. Наприклад, фінансовий директор повинен розбиратися в корпоративних фінансах, уміти читати і складати звіти, робити прогнози.
Соціальні навички – здатність працювати з іншими людьми: чути їх, розуміти, підтримувати, мотивувати. Іншими словами, це все софт-скіли, пов’язані зі спілкуванням.
Когнітивні навички – здатність мислити системно і критично, аналізувати та діагностувати складні ситуації. Керівник має вміти знаходити причини проблем і способи їх усунення, ухвалювати рішення, як краще вчинити.
Управлінська діяльність в 3 пунктах
- Управлінська діяльність – вплив на підлеглих з метою досягти результатів, необхідних компанії. Синонім поняття – «управління».
- Щоб досягти потрібних результатів, керівники виконують чотири завдання: планують, організовують, мотивують і контролюють. Також вони можуть, наприклад, координувати співробітників і займатися наймом.
- Щоб впливати на співробітників, керівники використовують адміністративні, економічні та соціально-психологічні методи. Тобто стежать за виконанням правил, організовують систему матеріальної мотивації та забезпечують комфортні умови праці.
Висновок
Успішна управлінська діяльність тримається на чіткому плануванні, розподілі ролей, контролі виконання та вмінні швидко реагувати на зміни.
Хороший керівник не тільки організовує роботу, а й забезпечує результат, координує команду та бере відповідальність за рішення. Це щоденна практична робота, а не абстрактне поняття.
