Чи задумувалися ви, як краще засвоювати нові знання і вдосконалювати свої навички?
Рефлексія в навчанні – це усвідомлений процес осмислення свого досвіду з метою покращення майбутньої роботи.
Це корисний, але недооцінений інструмент у навчанні. Причому недооцінений як з боку учнів, так і часто з боку організаторів навчання.
У цій статті ми розглянемо, що таке рефлексія, чому вона важлива, і поділимося практичними порадами, як її впровадити у власне навчання.
Рефлексія в навчанні
«Ми не вчимо, щоб отримати знання, але вчимо, щоб розвинути вміння міркувати», – писав відомий філософ і педагог Джон Дьюї.
Ця думка відображає ключову роль рефлексії – процесу, що передбачає аналіз своїх дій, думок, почуттів та отриманих результатів. Рефлексія потрібна для того, щоб учень зміг осмислити досвід навчання, який він отримує.
Наприклад, побачити свій прогрес, зрозуміти, що мотивує чи демотивує в навчанні, як вибудовуються стосунки з іншими учнями. Рефлексія виконує безліч функцій в освітньому процесі:
Занурення в матеріал
Роздуми допомагають учням пов’язати нові знання з тим, що вони вже знають. Коли вони аналізують те, що вивчили, їм легше застосовувати це на практиці.
Розуміння свого навчання
Рефлексія розвиває навички метапізнання – розуміння того, як вони навчаються. Це включає усвідомлення власних стилів навчання та сильних і слабких сторін. Учні, які можуть замислюватися про свої дії, краще контролюють процес навчання.
Критичне мислення
Коли учні аналізують свої вчинки та думки, вони краще оцінюють інформацію, будують аргументи та приймають обґрунтовані рішення.
Захоплення та мотивація
Регулярна рефлексія допомагає учням залишатися залученими та вмотивованими, оскільки вони бачать плоди своїх зусиль і можуть відстежувати свій прогрес. Усвідомлення власних успіхів створює позитивний ефект і бажання вчитися далі (це, до речі, підтверджується науковими дослідженнями).
Навички самооцінки
Рефлексія допомагає учням розвивати вміння оцінювати себе та регулювати власне навчання. Ці навички особливо важливі у світі, що швидко змінюється, де постійна освіта та адаптація стають життєво необхідними. Уміння самооцінки дає змогу учням більш усвідомлено обирати шляхи подальшої освіти та кар’єри.
Рефлексія як інструмент корисна методистам, тренерам, продюсерам, викладачам – усім причетним до творення цього навчання та роботи над його якістю. Вивчаючи результати рефлексії учнів, можна отримати багато цінної інформації про те, як вони сприймають навчальний процес, і це дасть ідеї для майбутніх поліпшень.
Якою буває рефлексія
Умовно рефлексію можна розділити на дві великі категорії залежно від мети, для якої вона проводиться:
Рефлексія емоційного стану
Це своєрідний “градусник”, що вимірює настрій і мотивацію учнів. Її можна проводити як наприкінці навчання, так і на інших його етапах. Наприклад, можна зняти зріз емоційного стану на початку тренінгу та наприкінці, щоб проаналізувати, які зміни відбуваються з учасниками і як тренінг вплинув на їхню мотивацію.
Тобто в нас перед очима буде своєрідне «до/після». Якщо матеріал курсу або тренінгу складний і ви побоюєтеся, що це може негативно позначатися на залученості учнів, то можна використовувати рефлексію як джерело інформації для вас і водночас як можливість «виговоритися» для учнів.
Нерідко в середині навчання в аудиторії починається спад мотивації, і в такий момент людей особливо важливо підтримати: нагадати, чому вони тут, чому обрали це навчання, які були цілі, та дати можливість їх скоригувати, бо вони можуть стати вже неактуальними, а без чітко поставленої мети нерідко починається прокрастинація.
Тут же варто дати поради, як підтримувати себе в навчанні, щоб подальший шлях став легшим.
Рефлексія сприйняття навчального матеріалу
Для такої рефлексії корисними є такі запитання, як «Чого ти навчився?», «Що було для тебе корисно»? «Що було складним?» у формах зворотного зв’язку.
І в тому, і в іншому випадку рефлексія представляє цінність не тільки для учня, який може усвідомити свій стан, а й для методиста або тренера. По суті, ви отримуєте зворотний зв’язок про те, в якому стані перебувають учні, що їх радує, а що фруструє, який матеріал викликає складнощі, що сприймається легко.
Ця інформація допоможе ефективніше працювати з якістю навчання, допрацьовувати мотиваційний трек і покращувати користувацький досвід.
Коли ми продумуємо, яку рефлексію потрібно організувати учням, важливо пам’ятати, що вправа, яка жодним чином не прив’язана до контексту навчання, освітніх результатів і мотиваційної стратегії, буде марною. Це має бути враховано при виборі формату та змісту рефлексії.
Формати проведення рефлексії
Я бачив багато різних форматів рефлексії. Тут невелика добірка того, що використовую у своїй практиці.
Синхронний
Синхронний формат означає, що рефлексія проводиться безпосередньо на вебінарі чи тренінгу. Вона може бути груповою та індивідуальною. Найчастіше рефлексію залишають на кінець вебінару або очного тренінгу.
Якщо таймінг заходу збився, то рефлексію скасовують або проводять у прискореному режимі, але це не дає можливості учасникам вдумливо проаналізувати отриманий освітній досвід. Тому потрібно від самого початку закладати достатню кількість часу, і що більшим і складнішим ви даєте завдання на рефлексію, то більше часу потрібно закласти.
А ще корисно підстрахуватися і підготувати альтернативну вправу в асинхронному форматі (припустимо, додавши її до форми зворотного зв’язку).
Опишу кілька прикладів таких вправ.
«Як я себе почуваю щодо процесу навчання?» Опишіть свої емоції та враження про те, як проходило навчання.
«Що я знаю і що хочу дізнатися?» Вправа допоможе усвідомити свої досягнення та виявити області для подальшого вивчення. Як її робити:
- Розділіть сторінку на дві колонки.
- У першій колонці напишіть «Що я знаю» і перерахуйте основні концепції або навички, які ви засвоїли.
- У другій колонці напишіть «Що я хочу дізнатися» і сформулюйте питання або теми, які вам цікаві і які ви хотіли б вивчити далі.
«Карти почуттів». Ця вправа спрямована на роботу з емоціями та їхнім усвідомленням. Інформативна не тільки для учнів, а й для вас або тренера, який проводить навчання. Вона дасть змогу зрозуміти, які емоції викликало навчання. Якщо багато негативних, то це привід пошукати способи щось поліпшити в програмі або процесі.
Інструкція:
- Намалюйте коло на аркуші паперу і розділіть його на сектори, як діаграму.
- У кожному секторі напишіть свої почуття та емоції, які виникли в процесі навчання (наприклад, радість, плутанину, розчарування тощо).
- Наприкінці опису уточніть, що саме викликало ці емоції та як вони вплинули на ваше навчання.
«Інсайт». Ця вправа допомагає проаналізувати свій стиль навчання, усвідомити, що працює ефективно, а що зовсім не підходить. Надалі учні зможуть використовувати ці інсайти під час вибору конкретного навчання, бо вже знатимуть, що їм підходить більше.
Як виконувати цю вправу:
- Пригадайте один або кілька моментів у процесі навчання, коли вам відкрилося щось важливе або ви досягли значного розуміння.
- Запишіть ці моменти, вказуючи, що саме ви дізналися і як це змінило ваше сприйняття предмета або підхід до навчання.
- Подумайте, які чинники сприяли цьому (наприклад, заняття, обговорення з однокурсниками, особистий досвід).
Асинхронний
За асинхронного формату учні рефлексують самостійно, а не безпосередньо на занятті. Для асинхронної рефлексії можна використовувати ті самі вправи, що й у синхронному форматі.
Особливість у тому, що в асинхронному форматі складно проконтролювати виконання, а без цього мало хто буде його виконувати. Для цього можна попросити надсилати письмові результати рефлексії куратору. Щоправда, не всі готові ділитися своїми досить особистими думками, надсилаючи їх людині, з якою навіть не знайомі.
Це призводить до того, що виконує такі завдання невеликий відсоток студентів (як і в тому випадку, якщо взагалі не контролювати виконання завдання на рефлексію, тобто не просити надіслати виконане куратору).
Як компроміс на різних курсах пропонують просто проставити галочку про виконання або взагалі виконувати таке завдання за бажанням.
Окрім, власне, вправ, рефлексію можна організувати у форматі ведення щоденника або робочого зошита. У них потрібно заздалегідь написати запитання, на які будуть потрібні відповіді від учнів. Наприклад:
- Дата. Вкажіть дату, коли ви робите цей запис.
- Тема. Визначте тему або предмет, який ви вивчали.
Запитання для роздумів:
- Що я дізнався? Запишіть ключові знання або навички, які ви отримали під час навчання.
- Що викликало труднощі? Позначте будь-які аспекти, які були складними або незрозумілими, і подумайте, чому це сталося.
- Як я можу застосувати це знання? Вкажіть конкретні способи, як ви маєте намір використовувати отримані знання в майбутньому.
Якщо учні не хочуть рефлексувати
Незважаючи на користь рефлексії в процесі навчання, багато учнів упускають цей крок або взагалі уникають його. На те є кілька причин. На якісь ми можемо вплинути, на якісь ні.
Нерозуміння цінності рефлексії
Найімовірніше, студенти просто не розуміють, для чого їм витрачати час на такі вправи. Хтось уперше стикається з таким форматом, а незнайоме завжди лякає. Хтось вбачає в цьому марнування часу, бо не знає, навіщо йому це, як користуватися результатами рефлексії.
Щоб створити цінність, важливо пояснити користь цієї вправи для учнів. Причому зробити це необхідно не один раз, а кілька і періодично повторювати.
Брак часу
Управління часом у навчанні, тим паче асинхронному – відповідальність самого учня. У нас немає можливості його контролювати, тому найчастіше рефлексія залишається останнім пріоритетом і не виконується.
Внутрішні переконання
Дехто має тверду установку, що це марнотратство часу і дивні, підозріло схожі на психологічні, питання. Ці переконання можуть бути вже вкоріненими, тому навіть пояснення цінності рефлексії не буде сприйнято всерйоз. Так буває. Ви не можете зробити так, щоб усі вчилися однаково.
Щоб вам, як розробнику навчання, не впасти від цього в зневіру, важливо пам’ятати, що відповідальність за результат навчання несете не тільки ви, а й сам учень, він теж за це відповідає. Тому, якщо він не готовий використовувати інструменти, які ви йому запропонували, щоб підвищити ефективність його навчання, це його вибір, а не ваша вина.
Практичні поради
Якщо ви вирішили впровадити рефлексію у свою навчальну практику, почніть з простих запитань на кшталт “Що сьогодні було найцікавішим?” або “Що викликало найбільші труднощі?”. Регулярна коротка рефлексія після кожного заняття працює краще за одну довгу в кінці курсу. Створюйте безпечне середовище, де учні можуть відверто ділитися своїми думками без страху бути осудженими.
Поділіться власним досвідом рефлексії як викладач або тренер – це додасть достовірності і мотивує учнів. Обов’язково адаптуйте підходи під свою аудиторію, враховуючи вікові особливості та рівень освіти, адже те, що працює для дорослих слухачів, може не підходити для підлітків.
Висновок
Рефлексія в навчанні – це інструмент, який може кардинально покращити якість засвоєння знань та особистісного розвитку. Вона допомагає учням не лише запам’ятовувати факти, а й розуміти, як вони навчаються, що їх мотивує, і як використовувати отримані знання у житті.
Впровадження рефлексії потребує часу, терпіння та послідовності. Не всі учні одразу сприймуть цей підхід, і це нормально. Важливо пам’ятати, що навчання – це спільна відповідальність викладача та учня.
