Що таке прототипування?

Чи бувало так, що ви мали ідею продукту, але не знали, як вона виглядатиме на практиці і чи сподобається користувачам?

Прототипування – це створення спрощеної моделі майбутнього продукту, яка дозволяє перевірити концепцію, протестувати функціонал і зібрати відгуки ще до запуску розробки.

У цій статті ми розглянемо, як саме працює прототипування та які інструменти допомагають зробити цей процес швидким і ефективним. Ви дізнаєтесь, чому варто інвестувати час у прототипи і як вони допомагають уникнути зайвих витрат на доопрацювання.

Що це таке таке? Прототипування – це процес створення макета сайту, застосунку, ПЗ, фізичного продукту тощо. Прототип відповідає вимогам замовника і виконавця: навіщо потрібен кінцевий продукт, який вигляд матиме, як із ним взаємодіятимуть.

Для чого потрібно? Цей етап розробки необхідний для економії часу і грошей надалі. Дає змогу виявити мету створення продукту, практично повністю виключає хибну практику перероблення і дороблення.

Що таке прототипування простими словами

Прототипування – це, простими словами, інструмент перевірки ідей. Він використовується для дослідження прогресу і функціональності продукту до початку його фактичного розроблення і може бути застосований на будь-якому етапі проєктування.

Під час цього процесу прототип проходить повний життєвий цикл від ідеї до фактичного цифрового або фізичного втілення. За фактом, відбувається створення робочого макета, який дає змогу користувачам здійснювати з собою цільові дії доти, доки він перебуває в робочому стані або до моменту, доки не буде зібрано фактичний продукт.

Глибинна відмінність прототипів полягає в тому, що для їхньої появи не потрібен і рядок коду. Завдяки сучасним технологіям здійснити перевірку можна за допомогою одних дизайнерів без залучення розробників.

Такі можливості істотно знижують вартість кінцевого продукту. Прототип тестують спільно з клієнтами та стейкхолдерами. Це допомагає заздалегідь усунути помилки та знизити ризики. Грамотно виконане прототипування економить не тільки гроші, а й часові та трудові ресурси компанії.

Для чого можна створити моделювання та прототипування:

• Будь-який реально існуючий фізичний продукт: від машини до дитячої іграшки.
• Сайти та посадкові сторінки. Це потрібно для того, щоб скласти уявлення про те, який вигляд матиме готовий продукт.
• Комп’ютерні програми та мобільні додатки.
• Інтерфейси.
• Користувацький досвід.

До завдань прототипування входить:

• Перевірка кількох ідей і виявлення найкращої. Таке стає можливим завдяки тому, що на створення прототипу не потрібно багато часу, а це значить, що можна швидко перевірити одразу низку гіпотез і виявити найбільш перспективну.
• Виявлення ключових недоліків. Макет допомагає не тільки поглянути на те, який вигляд матиме фінальний продукт, а й відловити основні помилки, закладені в ньому на момент планування. Виправивши їх на етапі прототипування, ви значно скоротите виробничі витрати при створенні кінцевого продукту.
• Оцінка зручності користування. Перевірка юзабіліті на етапі розробки і тестування прототипу – важливий крок у процесі створення продукту. Він допомагає заздалегідь переглянути більшість користувацьких сценаріїв і за підсумком створити те, що влаштує споживчі запити.

Навіщо потрібне прототипування

Багато хто думає про прототипування, що це виключно створення макета фізичного продукту, але це не так. Найчастіше прототип – це інтерактивний проєкт без коду, який створений для тестування ідеї перед створенням основного продукту. З його допомогою можна перевіряти концепції та дизайнерські рішення з реальними користувачами без залучення команди розробників.

Помилково вважати, що такий підхід подовжує виробництво і робить його дорожчим. Навпаки, це допомагає значно заощадити не тільки гроші, а й сили, що витрачаються на створення проєкту протягом усього його життєвого циклу.

Причиною створити прототип може послужити:

• Паралельне тестування кількох ідей. Використання макетів дає великий простір для тестування. Швидкість і простота отримання прототипів дає можливість дизайнерам опрацьовувати одразу кілька ідей, відкидаючи непотрібне і доводячи до досконалості те, що дійсно працює.
• Пошук витоків. Якщо ви не розумієте, в чому проблема, розробляйте прототип і віддавайте його не тестування кінцевим користувачем. Жива взаємодія користувачів і продукту дає можливість простежити, що працює, а що ні, допомагає виявити недоліки і передбачити слабкі місця.
• Поліпшення юзабіліті продукту. Зручність користування – важлива складова успішного продукту. Технологія прототипування дає дизайнерам широкий спектр можливостей для виявлення проблем і внесення необхідних змін.
• Залучення стейкхолдерів і кінцевих користувачів до процесу розробки продукту. Залучення до проєкту людей із цих категорій допомагає дизайнерам краще розуміти, для кого вони в кінцевому рахунку роблять те, що роблять.
• Продаж ідей. Складно надихатися ідеєю, набагато простіше тим, що вже працює і ось-ось має стати революційним проривом. Прототипи чудово в цьому допомагають. Вони не тільки просувають дизайнерські рішення всередині організації та за її межами, а й позитивно позначаються на можливості ринку створювати нові ідеї, запускати амбітні процеси і розробляти продукти майбутнього.

Види прототипування

Система прототипування різниться за методами та способами виконання. Однак головна її відмінність – ступінь деталізації макета. Він буває трьох видів (низький, середній і високий) і залежить від глибини опрацювання, ступеня функціонального наповнення та рівня конкретизації. Що вища деталізація, то більша кількість ресурсів їй потрібна.

Але це не має бути ключовим показником для вибору того чи іншого виду прототипування. У кожного з них є свої переваги та недоліки. Залежно від того, який сценарій ви розглядаєте, потрібно вибирати конкретний прототип.

Прототипи з низькою деталізацією

По-іншому їх ще називають паперові. Це проста версія продукту, яка не потребує великої кількості часу та зусиль. Вона легко виконується і являє собою усічену версію кінцевого продукту.

Дуже добре підходить для тестування концепцій високого рівня перед основним запуском. Може бути виконана за допомогою ручки і паперу, не вимагає додаткового часу, ресурсів і грошей, допомагає отримати зворотний зв’язок на ранній стадії проектування.

Плюси:

• Швидкість. Створити такий прототип можна швидко. Дуже швидко. Такий вид розробки допомагає перевірити ідею в короткі терміни і з мінімальними витратами. Дуже добре підходить для колективного брейншторму.
• Вартість. Що нижча деталізація, то менша вартість. І річ не тільки в тому, що для створення такого прототипу потрібні виключно ручка і папір, а й у тому, що розробка і прототипування низької деталізації не займає багато часу, а отже, знижуються витрати, зокрема, і на оплату праці.
• Залученість. При створенні будь-якого продукту значну роль відіграють люди, які над ним працюють. Цей вид прототипування допомагає сформувати справжню команду. Він допомагає згуртувати всіх навколо процесу, дає всім учасникам почуття причетності, робить їх більш зацікавленими та емпатичними як один до одного, так і до продукту діяльності.
• Зворотний зв’язок. Практика показує, що користувачі більш об’єктивні та неупереджені у своїх оцінках макета майбутнього продукту, якщо впевнені, що на його створення не пішло багато часу і сил. Такий вид прототипування допомагає отримати максимально реальну оцінку, а значить вчасно прийняти стратегічно важливі рішення.

Недоліки:

• Невідповідність реальності. Папір не замінить цифру. Такий прототип не відповідає дійсності і мало чим схожий на планований фінальний результат. Це означає, що відгуки користувачів не до кінця релевантні, а значить можуть ввести продуктову команду в оману.
• Помилкові результати. Вони виходять через те, що в такому вигляді прототипу від початку закладено прогалини, які користувачі та дизайнери можуть тлумачити діаметрально протилежними способами. Це спотворює зворотний зв’язок і може призвести до великих проблем під час розробки.

Прототипи середньої деталізації

Цей вид проєктування має назву макета. Це наступний рівень за глибиною опрацювання, який полягає у створенні цифрового чорно-білого аналога майбутнього продукту. Цей метод охоплює проєктування користувацьких шляхів і побудову інформаційної архітектури. Однак він знеособлений і позбавлений зовнішніх атрибутів продукту (брендингу, логотипів тощо).

Такий обмежувальний підхід багато в чому обрано не через бажання заощадити, а для того, щоб обмежити користувача і сфокусувати його на найважливішому. Прибравши відволікання на візуал, ми отримаємо доступ до кореневого – суті проєкту. Зосередившись на фундаментальних аспектах дизайну, користувач зможе краще розібратися в тому, що знаходиться перед ним і який сенс воно несе.

Цифрове прототипування гарне тим, що глобальна мережа істотно спрощує роботу над ним, адже в інтернеті міститься безліч ресурсів із безкоштовними шаблонами для них. Але це не єдині переваги цього підходу.

Плюси:

• Реалістичність. Наявність цифрового макета робить цей метод прототипування більш наближеним до кінцевого продукту. Це дасть змогу отримати відгуки, що відповідають реальності, оскільки користувачі матимуть справу з більш проробленою версією.
• Швидкість доопрацювання. Через лаконічність цього підходу змінювати прототип набагато простіше і швидше, ніж у разі використання високої деталізації.
• Виконано широкими штрихами. Дрібні деталі дають проєкту глибину й автентичність, але ховають за собою основне. Без них простіше перевірити серце проєкту, те заради чого він фактично створювався – ідею.

Мінуси:

• Навіть якісно виконаний макет із середньою деталізацією не зрівняється з фактичним продуктом. Навіть за високої якості швидке прототипування не замінить фінальної версії, а відгуки не до кінця відповідатимуть дійсності. Візуал важливий, його відсутність впливає на загальне враження і зворотний зв’язок.

Прототипи високої деталізації

Прототипування відбувається в кілька циклів. Спочатку – тестування низької та середньої деталізації, після – високої. Цей етап виділяє те, що на виході ми отримуємо практично готовий продукт.

Саме тут дизайнер брендує макет, додає текст, колір і анімацію, тобто, іншими словами, втілює інтерфейс у життя. Що ближче до завершення, то важливіше перевіряти гіпотези за допомогою високої деталізації. Це допоможе значно знизити ризики на етапі розробки.

Плюси:

• Досвід взаємодії, наближений до реальності. За високої деталізації прототип украй схожий на кінцевий продукт. Це означає, що під час взаємодії з ним користувачі отримають практичний досвід, наближений до реальності.
• Фінальне випробування. Успіх на цьому етапі знижує загальну тривожність за кінцевий результат. Провівши глибоку перевірку, ви зможете спокійніше передавати ваші напрацювання у відділ розробки, адже повноцінне макетування і прототипування знімає дуже багато болю і запитань, зокрема надихає команду і вселяє їй віру в те, що вони роблять.
• Інструмент зв’язку з розробкою. Часом буває непросто налагодити спілкування між дизайнерами і розробниками. Макет високої деталізації – чудове рішення. Він, по-перше, дає бачення того, як має діяти фінальний продукт. А, по-друге, робить комунікацію простішою і зрозумілішою для обох сторін.

Мінуси:

• Фінанси. Що вища деталізація, то дорожчий проєкт. Цей метод вимагає найбільше витрат. Не тільки фінансових, а й часових і людських. Потрібно дуже добре обкатати прототип на попередніх етапах, перш ніж переходити на стадію високої деталізації.
• Час. На виході ми отримуємо продукт, максимально наближений до кінцевого результату, тому не дивно, що на його створення потрібен додатковий час.
• Відгуки. Під час прототипування застосунків високої деталізації можуть закрадатися сумніви в щирості відгуків користувачів. Раніше було зазначено, що людині складніше зберігати об’єктивність оцінки продукту, якщо вона вважає, що було витрачено багато сил на його створення.

Прототипування як перша стадія Product Evolution Canvas

Прототипування є першою стадією Product Evolution Canvas або, по-українськи, полотно розвитку продукту.

PEC (Product Evolution Canvas) дає продуктовій команді інструмент для мозкових штурмів. Він складається з такого:

• часові рамки;
• три етапи розвитку продукту.

І якщо з першою складовою PEC питань бути не повинно, то про розвиток продукту потрібно поговорити окремо.

Почнемо з визначення. Під розвитком продукту мають на увазі всі стадії, які проходить продукт до виходу на ринок.

Виділяють три стадії розвитку, кожній з яких характерний свій продукт:

1. мінімально-життєздатний продукт, прототип;
2. основний продукт;
3. повнофункціональний продукт або ідеальне рішення проблем клієнтів.

По-простому, на першому етапі ми будуємо землянку – це мінімально-життєздатний продукт. На другому виготовляємо дерев’яний зруб, а на третьому зводимо будинок із цегли. Нехай і спрощено, але ці образи показують, як працює кожен з етапів. Наш прототип, землянка, вже придатний для житла, але зрештою все ще не закриває всі потреби людини, а ось кам’яний будинок – це інша справа.

Використання методики PEC дає змогу налагодити діалог між усіма зацікавленими сторонами процесу.

Це відбувається за рахунок того, що етапи дають змогу відповісти на такі запитання щодо продукту:

• Що він може зараз?
• Як він буде розвиватися?
• На що буде здатний у майбутньому?
• До якого підсумку призведе?

Крім того, Полотно розвитку продукту допомагає сформулювати:

• Робочу стратегію поліпшення продукту.
• Реалістичне уявлення про дедлайни.
• Нові ідеї для розвитку продукту.
• Найкращий спосіб його презентації.
• Ідею, що об’єднує команду.

Однак, як і в будь-якому процесі, з PEC важливо навчитися працювати. Тільки так можливо отримати максимальну користь від цього інструменту.

Висновок

Прототипування дає можливість бізнесу швидко перевіряти ідеї та бачити їхню життєздатність ще на початковому етапі.

Використовуючи цей підхід, компанії отримують зворотний зв’язок від користувачів, знижують ризики та пришвидшують вихід продукту на ринок.