Що таке фінансовий менеджмент

Зміст

Вам доводилося ухвалювати фінансові рішення без чіткої картини – куди рухаються гроші і чого саме не вистачає бізнесу для зростання?

Фінансовий менеджмент – це система управління фінансами компанії, яка допомагає планувати витрати, контролювати ресурси та досягати стратегічних цілей.

Він дає змогу працювати не навмання, а за зрозумілими правилами, які знижують ризики та підвищують прибутковість.

У цій статті розберемося, як працює фінансовий менеджмент, які задачі він вирішує та чому без нього складно будувати керований і стійкий бізнес. Дамо приклади, що допоможуть впровадити базові інструменти вже зараз.

Фінансовий менеджмент – управління всіма фінансами, або грошовими потоками, компанії. Також це наукова дисципліна і велика галузь знань. Вона охоплює всі сфери управління фінансами – від розрахунків із клієнтами до залучення капіталу: кредитів та інвестицій. Детальніше про те, що в неї входить, ми розповімо нижче.

Те, хто відповідає за управління грошовими потоками в компанії, залежить від її розміру. У мікробізнесі функції, пов’язані з фінансами, виконує власник або керівник. Але вони часто керують грошовими потоками менш ефективно, ніж це робив би фахівець.

У малому і середньому бізнесі управлінням грошовими потоками може займатися одна людина – фінансовий менеджер. У великих компаніях за це відповідальні десятки людей – менеджери, економісти, аналітики та інші. Ними керує CFO – фінансовий директор. Наприклад, у компанії можуть бути такі відділи:

відділ фінансової аналітики – співробітники в ньому відповідають за аналіз звітності, інвестиційних проєктів, ринку;
відділ корпоративних фінансів, у якому займаються залученням капіталу і супроводжують ці угоди – працюють із
банками, цінними паперами, інвесторами;
відділ фінансового менеджменту, в якому займаються бюджетуванням, обліком, розподілом прибутку, контролем.

Фінансовий менеджмент тісно пов’язаний з іншими сферами діяльності компанії. Тому співробітники, які відповідають за нього, взаємодіють із багатьма відділами – наприклад, запитують інформацію у бухгалтерів, маркетологів, відділу виробництва.

Без грамотного управління фінансами неможливо побудувати успішний бізнес, тому його основи мають знати підприємці та керівники. Також ці основи є обов’язковими для фахівців, які працюють із фінансами та планують будувати кар’єру економіста, бухгалтера або аналітика.

Функції фінансового менеджменту

Функціями називають напрямки роботи фінансових менеджерів – те, чим вони займаються. Набір функцій залежить від завдань бізнесу. Ми розповімо про чотири традиційні функції, які потрібні бізнесу найчастіше.

Фінансове планування. Інша назва функції – бюджетування. Фінансовий менеджер складає плани доходів, витрат, руху грошових коштів для всієї компанії. Простіше кажучи – фіксує, скільки грошей отримають відділи, на що їх витратять і якими мають бути результати. Найчастіше термін таких планів – місяць, але іноді бюджет складають на рік уперед.
Управління інвестиціями. Фахівець складає бізнес-плани і техніко-економічні обґрунтування для них, розраховує рентабельність, оцінює інвестиційну привабливість проєктів. У великих компаніях цим може займатися окремий співробітник, у менших компаніях це теж завдання фінансового менеджера.
Управлінський облік. Це система збору, зберігання, подання та структурування інформації для ухвалення управлінських рішень. Детальніше про управлінський облік можна почитати тут. Менеджер вибудовує систему обліку, веде його, надає звіти керівникам. Також він може проводити план-фактний аналіз – простіше кажучи, перевіряти, чи вдалося досягти планових показників.
Фінансовий контроль. Менеджер взаємодіє з контрагентами: перевіряє умови в договорах і контролює дебіторську та кредиторську заборгованість.

Усіма цими функціями може займатися один фінансовий менеджер. А ще обов’язки можуть розділяти: наприклад, один менеджер відповідатиме тільки за управлінський облік, інший – за планування.

Є багато інших функцій, які зустрічаються рідше. Наприклад, фінансовий менеджер може займатися ціноутворенням – допомагати комерційному департаменту з розрахунками для обґрунтування ціни продукту. Або допомагати казначейству: розраховувати, чи вистачить грошей на поточні платежі.

Розберемо докладніше одну з можливих функцій – управління дебіторською заборгованістю. Щоб управляти заборгованістю, менеджер:

веде список усіх договорів, за якими будуть відстрочені платежі;
щодня або щотижня розраховує загальну суму дебіторської заборгованості та суму, яка має надійти наступного тижня;
передає розрахунки до відділу казначейства або бюджетування;
перед датою платежу формує рахунки-фактури та надсилає їх контрагенту з нагадуванням.

Якщо оплата не відбулася вчасно, менеджер передає дані в комерційний департамент або інший відділ, який може вирішити цю проблему.

Завдання фінансового менеджменту

Головна мета фінансового менеджменту – підвищити вартість компанії та максимізувати її прибуток.

У цю глобальну мету входить безліч завдань. Ми розповімо про чотири найважливіші.

Перше завдання – ефективно використовувати ресурси. Припустимо, компанія взяла кредит під 14% річних і не використовує ці гроші. Вони лежать на рахунках і приносять лише 6% річних. Це неефективне використання ресурсів. Завдання фінансового менеджменту – не допустити такого.

Друге – оптимізувати витрати. Фінансовий менеджер шукає, які витрати можна зменшити, і пропонує способи це зробити. Припустимо, компанія часто купує сировину і витрачає на це багато грошей. Менеджер може запропонувати постачальникам передоплату в обмін на знижку 5% – так він оптимізує витрати.

Третє – мінімізувати ризики. Менеджер зменшує ризик того, що компанія зазнає збитків. Наприклад, стежить, щоб компанія вчасно отримувала гроші від контрагентів і могла без затримок гасити кредиторську заборгованість. Так він позбавляється ризику переплати, яка виникла б через штрафи за прострочення.

Четверте – забезпечити фінансову стійкість. Під цим розуміють здатність розплачуватися за зобов’язаннями. Менеджер стежить, щоб у компанії завжди вистачало грошей на поточні та майбутні платежі.

До класичних завдань також відносять оптимізацію грошового обороту, оцінку можливостей компанії, забезпечення рентабельності та багато іншого. Можна сказати, що фінансовий менеджмент є у всіх завданнях компанії.

Управління фінансами

Фінансовий менеджмент – велика галузь знань із безліччю концепцій і принципів. Усі вони застосовуються одночасно. Ми розповімо про базові – на них орієнтуються найчастіше.

Основні концепції:

Концепція грошових потоків. Грошові потоки – основа для оцінювання проєктів і прийняття будь-яких рішень. Фахівці не орієнтуються на бухгалтерську звітність, а дивляться, скільки грошей фактично надійшло на рахунки і скільки пішло. Тобто оцінюють реальний рух грошових коштів.
Концепція тимчасової вартості грошей. Вона передбачає, що цінність однієї суми різниться в різні проміжки часу. Простіше кажучи, тисяча доларів зараз, через рік і через тридцять років – це різні суми, хоча номінально вони рівні. Що раніше компанія отримує гроші, то більша їхня цінність і то більше продуктів або сировини на них можна купити.
Концепція вартості капіталу. Вона передбачає, що капітал має вартість – це ціна, яку компанія платить за його залучення. Вартість залежить від джерела – наприклад, кредит обходиться дорожче, ніж гроші акціонерів. Ухвалюючи будь-які рішення, фінансовий менеджер має пам’ятати про це.
Концепція співвідношення ризику і прибутковості. Це загальне для фінансів співвідношення: без ризику не буває доходу. Що менший ризик, то меншу прибутковість можна отримати, і навпаки: що вищий ризик, то більшим може виявитися прибуток.
Концепція альтернативних витрат. Менеджер повинен враховувати альтернативні варіанти вкладень, коли аналізує проєкти. Припустимо, компанія хоче побудувати виробничий цех. Фахівець має врахувати альтернативи – покласти гроші на депозит, купити іншу компанію, виплатити дивіденди акціонерам.
Концепція ефективного ринку. Вона передбачає, що ринки різні за ефективністю. Під ефективністю розуміють властивість ринку враховувати все, що на ньому відбувається. Простіше кажучи – якщо ринок ефективний, компанія не зможе заробити на ньому більше, ніж у середньому заробляють конкуренти. Якщо ні – це означає, що на ньому можна добре заробити.

У навчальних посібниках перераховують різні принципи фінансового менеджменту. На практиці найчастіше використовують п’ять.

Принцип фінансової самостійності. Компанія повинна розраховувати тільки на себе. Менеджери та керівники зобов’язані ухвалювати рішення, які дадуть змогу бізнесу вирішувати всі свої завдання самостійно.

Принцип самофінансування. Він схожий на перший – у компанії мають бути власні ресурси. Найчастіше це прибуток від основної діяльності, але можуть бути й інші джерела фінансів.

Принцип матеріальної відповідальності. Співробітники, які ухвалюють важливі рішення, мають бути матеріально відповідальними за них.

Принцип забезпечення ризиків. Будь-який бізнес пов’язаний із ризиками. Потрібно оцінювати ці ризики, управляти ними і «закривати» їх – знижувати настільки, наскільки це можливо.

Принцип матеріальної зацікавленості. Компанія та її співробітники мають бути зацікавлені у фінансових результатах. Простіше кажучи – всі бізнес-процеси потрібно орієнтувати на отримання прибутку.

Методи та інструменти управління фінансами

Методами називають способи, за допомогою яких керують фінансами. Це, наприклад, кредитування, страхування ризиків, оподаткування, прогнозування, факторний аналіз і багато інших.

Інструменти – те, за допомогою чого управляють фінансами. Набір інструментів залежить від завдань компанії. Три найпоширеніші інструменти такі:

ERP-система. Це система управління підприємством, у якій зберігаються всі необхідні менеджеру дані. Наприклад, список договорів, суми в них, терміни платежів та інші. Приклади ERP-систем – SAP, Oracle. Детальніше про те, як працюють ці системи, можна почитати тут.
Бюджет. Будь-яка компанія веде бюджет, навіть якщо це список доходів і витрат на папері. Це інструмент планування, прогнозування та ухвалення рішень. Завдяки йому менеджер може вирішити, наприклад, чи потрібно залучати додаткові ресурси.
Фінансова модель. Це план розвитку на кілька років уперед. У ньому прогнозують виручку, собівартість, чистий прибуток, грошові потоки. Модель потрібна для ухвалення рішень і оцінки ризиків. Ще її використовують для залучення капіталу – наприклад, у переговорах із банками, акціонерами, потенційними інвесторами.

Бюджетування та фінансове моделювання – основа, необхідна кожному фінансовому менеджеру. Незалежно від кола завдань йому доведеться працювати з цими інструментами.

Впровадження системи фінансового менеджменту

Спрощено в процесі впровадження можна виділити три етапи: створення організаційної структури, опис функціональності та наймання співробітників.

Створення структури менеджменту – перший етап. Потрібно визначити, які відділи потрібні компанії, і розмежувати їхні зони відповідальності. Наприклад, може знадобитися чотири відділи:

управлінського обліку, в якому збиратимуть інформацію, аналізуватимуть її та надаватимуть результати;
бюджетування, в якому складатимуть бюджет на рік, оновлюватимуть його, контролюватимуть виконання;
корпоративних фінансів, у якому займатимуться залученням фінансування та управлятимуть фінансами;
фінансовий, у якому контролюватимуть платежі та взаємовідносини з контрагентами.

Другий етап – опис функціональності відділів. Для цього для відділів або кожного передбачуваного співробітника в ньому складають посадову інструкцію. Так називають документ, у якому вказані обов’язки, повноваження, права, зона відповідальності працівників.

Третій етап – наймання співробітників. Цим можуть займатися HR-менеджери. Але часто компанії наймають CFO і делегують йому побудову відділів з нуля – він проводить співбесіди з кандидатами, відбирає найкращих і навчає їх, якщо це необхідно.

Далі систему фінансового менеджменту вдосконалюють і оптимізують. Вона постійно змінюється через внутрішні та зовнішні події. Наприклад, можуть з’являтися нові посади та департаменти або перерозподілятися зони відповідальності відділів.

Порада: заздалегідь продумайте комунікацію між відділами.

Часто буває, що один відділ залежить від другого, бо має отримувати там інформацію, а співробітники другого лінуються надавати її. Уникнути цього можна, якщо прописати правила комунікації в посадових інструкціях.

Ефективна система фінансового менеджменту

В основі — планування, бюджетування, контроль витрат, управління ліквідністю і звітність. Усе це працює в одному ритмі, щоб керівництво бачило реальну картину — не заднім числом, а в моменті.

IT-рішення допомагають не лише зібрати дані, а й структурувати їх для аналізу. Це можуть бути: ERP-системи, інструменти для бюджетування, дашборди для фінансових показників, інтеграції з банками, CRM та обліковими програмами.

Система має включати:

Чітке бюджетування з розподілом відповідальностей
Регулярний контроль витрат та касових розривів
Автоматизовану звітність з актуальними даними
Прозору систему затвердження витрат
Інтеграцію з банками, CRM, ERP та бухгалтерським обліком
Інструменти для фінансового аналізу (план-факт, KPI, звіти по підрозділах)

Важливо: процеси не ускладнюють роботу, а дають відповіді – де витрати, чи прибуткова діяльність, як змінюється грошовий потік. Система показує фінансову картину щодня, а не в кінці місяця.

Висновок

Управління фінансами – базова функція будь-якого бізнесу. Це окремий напрям у менеджменті, в якому безліч інструментів, методів і концепцій. Це не про звіти заради звітів, а про здатність компанії мислити цифрами і діяти на випередження.

Фінансовий менеджмент перетворює хаотичне ведення справ на передбачувану систему, де кожна гривня має пояснення і мету. І щойно цифри стають прозорими – бізнес починає рухатися впевненіше.