Ви коли-небудь замислювалися, як організувати роботу команди так, щоб швидко адаптуватися до змін і підвищити продуктивність?
Agile – це гнучкий підхід до управління проєктами, який дозволяє командам ефективно працювати, швидко реагувати на нові вимоги та постійно вдосконалювати продукт.
У цій статті ми розповіли про принципи роботи за Agile і про те, для яких проєктів підходить ця методологія, а в яких краще використовувати інші методи.
Що таке Agile
Agile (еджайл) – методологія управління проєктами. Вона виникла у сфері IT і спочатку використовувалася для розробки ПЗ.
Нині Agile використовують і в інших галузях – тож, окрім проджектів, на методології мають розумітися й інші менеджери, а також керівники компаній.
Термін Agile використовують у двох значеннях:
- Це філософія, система цінностей і принципів, за якими працює команда проєкту.
- Це сімейство методологій управління проєктами, які створені на базі філософії Agile.
З англійської agile перекладається як «гнучкий». Гнучкість лежить в основі і філософії, і методологій. Це означає, що команда, яка працює за Agile, швидко адаптується до змін у роботі та нових вступних. Наприклад, до нових вимог замовника, нових потреб цільової аудиторії, змін у ринкових умовах або інших несподіваних обставин.
Agile – пряма протилежність методології Waterfall («Водоспад»). Waterfall була домінуючою методологією управління проєктами в другій половині XX століття.
Суть Waterfall полягає в такому. Команда проєкту складає детальне технічне завдання і погоджує його із замовником. Потім займається розробкою строго за затвердженим планом і здає замовнику готовий продукт.
У системі Agile все влаштовано по-іншому. Продукт намагаються розробити якомога швидше – так, щоб почати ним користуватися майже відразу. Функції продукту змінюють під час розробки. При цьому команда проєкту перебуває в постійному контакті із замовником.
Як система цінностей Agile сформувалася 2001 року. Її придумала група розробників, які зрозуміли, що старі способи управління проєктами не завжди працюють добре. Так з’явився Agile-маніфест – детальніше про нього говоримо в наступному розділі.
Agile-маніфест
Agile-маніфест (Agile Manifesto) – основний документ, у якому описано цінності та принципи гнучкого управління проєктами. Повний текст маніфесту різними мовами можна подивитися на офіційному сайті. Ми перелічимо лише цінності та принципи.
Чотири цінності гнучкого управління проєктами:
- Люди і взаємодія важливіші за процеси та інструменти.
- Працюючий продукт важливіший за вичерпну документацію.
- Співпраця із замовником важливіша за узгодження умов контракту.
- Готовність до змін важливіша за дотримання початкового плану.
Важливо розуміти, що в Agile-маніфесті не заперечується те, що праворуч, але більше цінується те, що ліворуч.
Крім головних цінностей, в Agile-маніфесті перераховано 12 принципів Agile:
- Пріоритет команди проєкту – задоволення потреб замовника за допомогою своєчасного і регулярного постачання якісного продукту.
- Зміна вимог до продукту вітається навіть на пізніх стадіях розробки. Agile-процеси дають змогу забезпечити продукт конкурентними перевагами.
- Проміжний робочий продукт потрібно показувати замовнику якомога частіше – з періодичністю від кількох тижнів до кількох місяців.
- Керівники та розробники мають щодня працювати разом протягом усього проєкту.
- Над проєктом мають працювати мотивовані фахівці. Потрібно створити для них необхідні умови та забезпечити їм підтримку.
- Особисте спілкування – найпрактичніший і найефективніший спосіб обміну інформацією в команді.
- Працюючий продукт – основний показник прогресу.
- Процеси в Agile мають бути налаштовані так, щоб проєкт розвивався стійко. Замовники, розробники та користувачі мають бути готові до того, що зміни вноситимуться рівномірно.
- Постійна увага до технічної досконалості продукту та якості проєктування підвищує гнучкість проєкту.
- Не варто переускладнювати проєкт – зайві процеси потрібно звести до мінімуму.
- Найкращі продукти народжуються у команд, які вміють організувати себе самостійно.
- Команда повинна постійно шукати способи працювати ефективніше і коригувати свій стиль роботи.
Перелічені цінності та принципи – це чек-лист, за яким можна зрозуміти, наскільки команда проєкту відповідає або не відповідає Agile.
Види Agile-методологій
До сімейства Agile входить кілька методологій (або фреймворків) для гнучкого управління проєктами. Ми розповімо про найпопулярніші Agile-методології: Scrum і Kanban.
Scrum
Scrum (скрам). Найчастіше цю методологію використовують у розробці ПЗ. Проєкт розбивають на ітерації (спринти) – проміжки часу, у які команда розробляє продукт поетапно.
Зазвичай один спринт триває 2-4 тижні. Наприкінці кожного спринту команда постачає готову частину продукту – його «неідеальну» версію, якою вже можна користуватися, – або додаткові функції до неї. При цьому на початку проєкту немає уявлення про те, який вигляд матиме продукт наприкінці: вимоги можуть змінюватися під час розробки.
Наприклад, до кінця першого спринту розробляють головну сторінку сайту банку. За другий спринт роблять окрему сторінку для кожної банківської послуги – іпотеки, споживчих кредитів, вкладів, страхування. Наприкінці третього спринту на сайті з’являються кредитний калькулятор і агрегатор фінансових новин. І так далі – у міру необхідності сайт доповнюють різними фічами. При цьому його «сира» версія працює вже з кінця першої ітерації.
Скрам – це фреймворк, у якому багато специфічних ролей, термінів і заходів. Ми розповімо про кілька основних – це допоможе краще зрозуміти загальну концепцію методології.
Команда, або developers, – люди, які створюють продукт. Простими словами – розробники. Склад команди формують окремо для кожного проєкту.
Скрам-майстер – менеджер, який скеровує команду і розв’язує проблеми, що уповільнюють робочий процес. Його завдання – організувати роботу так, щоб кожен учасник команди розумів потреби клієнта і міг пропонувати свої ідеї. Також скрам-майстер організовує спілкування клієнта і команди на спільних заходах.
Власник продукту, або product owner, – людина, яка відповідає за цінність продукту і за беклог. Зазвичай це представник замовника. Він передає команді нові вимоги до продукту і стежить, щоб команда працювала в потрібному напрямку.
Беклог – список завдань проєкту, розташованих за пріоритетністю.
Scrum-мітинг (дейлі або стендап) – щоденний збір команди приблизно на 15 хвилин. За цей час кожен учасник команди відповідає на три запитання:
- що він зробив з минулої зустрічі;
- що планує робити сьогодні;
- що цьому заважає.
У результаті зустрічі стає зрозуміло, чи все йде за планом, що потрібно зробити, щоб подолати перешкоди.
Kanban
Kanban («Канбан»). Цю методологію розробили в Японії і спочатку використовували у виробництві автомобілів. Слово kanban японською означає «вивіска».
Завдання проєкту розставляють у вигляді карток на дошці, розлініяній на колонки. Ці колонки відображають етапи виконання проєкту. Учасник команди бере завдання, переміщує картку по дошці від однієї колонки до іншої, і вся команда бачить актуальний статус цього завдання.
Ідея в тому, щоб робота над проєктом йшла за принципом конвеєра. Тобто щоб розробники не замислювалися над плануванням завдань та їхньою пріоритизацією, а приходили до дошки, брали завдання і йшли його виконувати.
Зазвичай на канбан-дошках щонайменше три колонки: «Виконати», «У роботі» і «Виконано». Найчастіше до них додають колонки для проміжних етапів: «Беклог», «На узгодженні», «Тестування» тощо.
Традиційно канбан-дошки являли собою фізичні дошки – наприклад, магнітні або коркові, – на яких кріпили паперові картки. Пізніше з’явилися онлайн-дошки. Найпопулярніші з них – Trello, Jira, Asana.
На відміну від інших методів проєктного управління, канбан-команда працює без жорстких часових обмежень – навіть попри те, що на онлайн-дошках завданням можна призначати термін виконання.
Замість цього робота над проєктом організована як безперервний потік завдань. Коли учасник команди закінчує одне завдання, він іде за іншим, потім за наступним і так далі.
У більшості галузей – наприклад, у маркетингу, SMM, видавничому бізнесі – коли кажуть, що працюють за Agile, мають на увазі Scrum або Kanban.
У сфері IT, крім цих методологій Agile, застосовують й інші. Наприклад, XP (екстремальне програмування), Lean (ощадлива розробка ПЗ), Dynamic systems development method (метод розробки динамічних систем). У кожній методології свої практики та інструменти – вибір залежить від потреб проєкту.
Етапи управління за Scrum
Як ми говорили вище, у Scrum робота ділиться на спринти. Кожен спринт – короткий період, протягом якого команда працює над кількома завданнями: аналізує їх, виконує, тестує, обговорює із замовником і за потреби доопрацьовує. Розглянемо, як це проходить, поетапно.
Планування
На цьому етапі визначають основну ідею проєкту, обговорюють вимоги замовника та формують перелік завдань. По-іншому такий перелік називають беклогом. Далі завдання пріоритизують – найважливіші та найтерміновіші розміщують у верхній частині беклога.
Аналіз
З верхньої частини беклога команда вибирає завдання для однієї ітерації. Потім визначає, які ресурси знадобляться для виконання цих завдань, і розподіляє їх між собою.
На цьому ж етапі формують критерії успішного завершення кожного завдання: за якими параметрами буде зрозуміло, що завдання виконано добре. Завдяки такому підходу в усієї команди формуються однакові очікування щодо результатів ітерації.
Виконання
Учасники команди працюють над своїми завданнями. Щодня вони зустрічаються, щоб обговорити поточний прогрес: що вони зараз роблять, які проблеми в них виникають, що вони планують робити далі. Це важливо для того, щоб робота над проєктом була прозорою і всі учасники команди володіли ситуацією.
Тестування
На цьому етапі перевіряють працездатність проєкту – наприклад, чи запускається програма, чи виконує вона свої функції коректно тощо. Етап тестування проходить паралельно з етапом виконання. Це потрібно, щоб швидко реагувати на виявлені проблеми і вносити зміни вчасно.
Реліз
Наприкінці спринту команда показує замовнику результати своєї роботи – наприклад, готову програму або частину її функцій. Замовник дає зворотний зв’язок – пояснює, що його влаштовує, а що ні. Якщо є зауваження, команда обговорює, як доопрацьовуватиме проєкт, і повертається до попередніх етапів.
Якщо зауважень немає, команда переходить до наступної ітерації. Такий цикл повторюється до завершення всього проєкту – наприклад, до стадії, коли програму віддають замовнику повністю готовою.
Таким чином, методологія Scrum дає змогу команді швидко реагувати на зміни, постійно взаємодіяти із замовником, враховувати нові вимоги та створювати актуальний продукт.
Де використовують Agile
Методології Agile підходять для проєктів високого ступеня невизначеності. Під час роботи над таким проєктом незрозуміло, яким у підсумку вийде продукт, – не видно кінцевої мети проєкту. Або, навпаки, мета є, але не видно шлях, який потрібно пройти, щоб цієї мети досягти, – неясно, як розробляти продукт.
Ось приклади проєктів, у яких гнучкі методології працюють добре:
- розробка ПЗ і сайтів;
- створення нових продуктів;
- маркетингові та рекламні кампанії;
- творчі проєкти – наприклад, видавничий бізнес.
Agile часто застосовують у розробці програмного забезпечення, де команда працює короткими ітераціями – спринтами, регулярно показує клієнту робочий продукт і швидко вносить зміни відповідно до отриманого зворотного зв’язку. У маркетингу Agile допомагає тестувати різні кампанії поетапно, аналізувати їх результати та коригувати стратегію для досягнення кращих результатів.
В освіті гнучкі методики навчання дозволяють адаптувати матеріали під потреби студентів і отримувати від них регулярний фідбек для покращення курсу. Також у управлінні проєктами Agile допомагає розбивати великі завдання на менші частини, контролювати їх виконання і швидко реагувати на зміни у вимогах чи пріоритетах.
Навпаки, методології Agile «шкідливі» в типових проєктах, де всі процеси зрозумілі та передбачувані. Наприклад, у будівництві будівель і споруд або в інших складних інженерних проєктах – коли є вимірна мета, до якої потрібно прийти, і зрозумілий шлях її досягнення.
Таким чином, якщо ви на початку проєкту можете чітко описати його результат і скласти план необхідних робіт, методики Agile не підійдуть. У цих випадках краще використовувати Waterfall.
Головне про Agile у 4 пунктах
- Agile – філософія гнучкого управління проєктами та сімейство методологій на її основі.
- Методологія Agile передбачає, що команда проєкту швидко адаптується до змін у роботі та нових вступних. Наприклад, до нових вимог замовника або змін на ринку.
- До сімейства Agile входить кілька методологій гнучкого управління проєктами. В Україні найчастіше використовують Kanban і Scrum.
- Гнучкі методології найкраще підходять для проєктів, під час роботи над якими потрібно швидко реагувати на зміни і вдосконалювати продукт під час його створення. У випадках, коли завдання проєкту важливо вирішувати послідовно і строго за початковим планом, Agile не підійде.
Висновок
Agile – це методологія, що змінює традиційний підхід до роботи, ставлячи в центр уваги швидкість адаптації та постійне вдосконалення. Вона допомагає командам не просто виконувати завдання, а створювати цінність, швидко реагуючи на зміни і шукаючи нові шляхи для досягнення мети.
Завдяки гнучкості Agile дозволяє ефективно балансувати між плануванням і реальністю, забезпечуючи результативність навіть у складних і динамічних умовах.
