Scrum – це популярна методологія управління проектами, яка допомагає командам працювати ефективніше і швидше досягати результатів.
Для вас це можливість організувати роботу так, щоб завдання виконувалися системно, пріоритети були зрозумілі, а процес розробки чи реалізації проєкту був прозорим і контрольованим.
Метод Scrum передбачає поділ роботи на короткі цикли – спринти, регулярні наради для оцінки прогресу і швидке реагування на зміни. Ви отримуєте чітку структуру роботи команди, можливість відстежувати результати і постійно покращувати процес, що робить проєкти більш передбачуваними і успішними.
В цій статті ми розглянемо основи Scrum і поділимося практичними порадами для його застосування.
Що таке Scrum?
Scrum (скрам) – одна з гнучких методологій управління проєктами. Згідно з нею термін виконання проєкту розбивають на рівні проміжки часу, в які команда працює над продуктом поетапно.
Scrum був розроблений програмістами Джеффом Сазерлендом і Кеном Швабером. Вони вивчали досвід американських військових спецпідрозділів і дійшли висновку, що запорукою успіху є злагоджена робота команди. Назва методики походить із регбі – слово “scrum” перекладається як “сутичка”. Методика належить до сімейства гнучких підходів, відомих під загальною назвою Agile.
Спочатку Scrum використовували в розробці ПЗ, але зараз його застосовують і в інших галузях – наприклад, у маркетингу, SMM, видавничому бізнесі. Тому знати, як керувати проєктами за цією методологією, корисно не тільки проджект-менеджерам зі сфери IT, а й іншим управлінцям і керівникам компаній.
Scrum необхідний для того, щоб команда могла поступово рухатися до поставленої мети, контролюючи ефективність кожного етапу роботи. Основна мета роботи Scrum-команди – надати замовнику бажаний продукт у найкоротші терміни та з мінімальними витратами. Процес побудований навколо ключових ролей: власника продукту (Product Owner), Scrum-майстра та команди розробників.
Методологія Scrum
Scrum – методологія управління проєктами із сімейства Agile.
Команда, що працює за Agile, швидко адаптується до змін у роботі та нових вступних. Наприклад, до нових вимог замовника, коли продукт уже розробляється, до змін ринку або до потреб аудиторії.
Робота за методологією Scrum виглядає так. Проєкт розбивають на ітерації (спринти) – проміжки часу, у які команда розробляє продукт. Зазвичай один спринт триває два-три тижні. Наприкінці кожного спринту команда показує готову частину продукту – його «неідеальну» версію, якою вже можна користуватися, – або додаткові функції для неї.
Наприклад, наприкінці першого спринту команда показує головну сторінку сайту компанії. Під час другого спринту робить окремі сторінки для кожної послуги, які компанія надає. Наприкінці третього спринту на сайті з’являється чат із консультантом і так далі. При цьому «сира» версія сайту працює вже наприкінці першого спринту.
Результат кожної ітерації обговорюють із замовником – якщо його все влаштовує, приступають до наступної. Зазвичай на початку проєкту у команди немає уявлення про те, який вигляд матиме продукт наприкінці, – вимоги можуть змінюватися під час розробки.
Крім зустрічі наприкінці спринту, команда збирається щодня приблизно на 15 хвилин. Такий збір називають Scrum-мітингом, дейлі або стендапом. За час зустрічі кожен учасник команди відповідає на три запитання:
- що він зробив з минулої зустрічі;
- що планує робити сьогодні;
- що йому в цьому заважає.
У результаті зустрічі стає зрозуміло, чи все йде за планом, що потрібно зробити, щоб подолати перешкоди.
Детальніше про етапи управління проєктом за Scrum розповідаємо нижче. Поки що розберемося, як і навіщо були створені гнучкі підходи до управління.
Створення Scrum-методології
Agile-підхід, до якого належить і Scrum, з’явився на противагу каскадній моделі управління (Waterfall, або «Водоспад»).
Суть Waterfall полягає в такому. Команда проєкту складає детальне технічне завдання: який продукт потрібно отримати і яким шляхом – і погоджує його із замовником. Потім займається розробкою строго за затвердженим планом і здає замовнику готовий продукт.
Якщо в готовий продукт потрібно внести зміни, знову починають із ТЗ, затверджують його із замовником і тільки потім приступають до внесення цих змін. Термін розробки при цьому зростає.
Згодом вимоги до IT-проєктів стали змінюватися занадто часто – оскільки змінювалася і сама індустрія, і контекст проєктів. Стало очевидно, що для управління IT-проєктами потрібно щось інше – підхід, який дозволив би швидко підлаштовуватися під зміни.
На цій ідеї й заснований підхід гнучкого управління проєктами. Його цінності та принципи описані в Agile-маніфесті. З Agile-маніфесту почалася історія активного розвитку Agile.
Зачатки Scrum-підходу з’явилися в Японії 1986 року – задовго до Agile-маніфесту. Науковці Хіротака Такеуті та Ікудзіро Нонака помітили, що проєкти, над якими працюють невеликі команди різнопрофільних спеціалістів, показують найкращі результати. Вони назвали це підходом регбі та написали про це статтю The New New Product Development Game.
У вигляді задокументованого фреймворка Scrum представили в 1990-х роках програмісти Кен Швабер і Джефф Сазерленд. Вони були першими, хто використав такий підхід у реальному IT-проєкті. Наступні кілька років вони продовжували працювати разом, щоб опрацювати й описати свій досвід і найкращі практики управління проєктами за допомогою цього підходу. Так вийшов фреймворк, який сьогодні відомий як Scrum.
Зі свого боку, Agile-маніфест створив спільну мову та об’єднав різні методології під однією назвою. З цього моменту Scrum став розглядатися як одна з методологій, що працюють за принципами Agile.
Ролі в Scrum-команді
У Scrum-команді три ключові ролі: команда розробників (developers), скрам-майстер (scrum master) і власник продукту (product owner). Давайте розберемо кожну роль.
- Розробники – люди, які створюють продукт. До developers належать, наприклад, розробники, тестувальники, дизайнери та інші фахівці, необхідні в проєкті. Зазвичай команду розробників формують окремо для кожного проєкту.
- Скрам-майстер – менеджер, який скеровує команду і розв’язує проблеми, що уповільнюють робочий процес. Він стежить за тим, щоб команда розуміла методологію і працювала за нею. Це не керівник команди, а радше наставник і помічник. Його завдання – організувати роботу так, щоб кожен учасник команди розумів потреби замовника і міг пропонувати свої ідеї. Також скрам-майстер організовує спілкування замовника і команди на спільних заходах.
- Власник продукту – людина, яка відповідає за те, щоб у команди була чітка мета і розуміння того, який продукт потрібно створити. Product owner співпрацює із замовником та іншими зацікавленими сторонами. У деяких проєктах product owner – це сам замовник. Він формує і пріоритизує список вимог до продукту – беклог – і стежить, щоб команда працювала в потрібному напрямку.
Усі ці фахівці тісно взаємодіють один з одним. Власник продукту задає напрямок проєкту і пріоритети, команда розробників реалізує завдання, а скрам-майстер відповідає за те, щоб процес розробки йшов гладко.
Найчастіше Scrum-команда складається з 5-9 осіб. Це оптимальна кількість, але іноді зустрічаються команди і з трьох осіб. Якщо людей більше дев’яти, то їм стає складніше взаємодіяти між собою – це заважає роботі та знижує продуктивність.
Як керувати проєктом за Scrum
Під час роботи за методологією Scrum проєкт ділиться на спринти.
Кожен спринт – період, протягом якого команда працює над кількома завданнями: аналізує їх, виконує, тестує, обговорює із замовником і за необхідності допрацьовує. Розглянемо, як це проходить, поетапно.
Планування. З цього починається кожен спринт. На цьому етапі обговорюють вимоги замовника, формують беклог продукту. Далі завдання пріоритизують – найважливіші та найтерміновіші розміщують у верхній частині беклогу.
Аналіз. З верхньої частини беклогу учасники команди вибирають завдання для одного спринту. Потім визначають, які ресурси знадобляться для виконання завдань, і розподіляють ці завдання між собою.
На цьому ж етапі формують критерії успішного завершення кожного завдання – параметри, за якими буде зрозуміло, що завдання виконано добре. Завдяки такому підходу в усієї команди формуються однакові очікування щодо підсумків спринту.
Виконання. Учасники команди працюють над своїми завданнями. Щодня вони зустрічаються, щоб обговорити поточний прогрес: що вони зараз роблять, які проблеми в них виникають, що вони планують робити далі. Це важливо для того, щоб робота над проєктом виглядала прозорою і всі учасники команди знали ситуацію.
Тестування. На цьому етапі перевіряють працездатність продукту: чи запускається застосунок, чи виконує він свої функції коректно тощо. Етап тестування проходить одразу після розробки. Він потрібен, щоб швидко реагувати на виявлені проблеми і вносити зміни вчасно.
Реліз. Наприкінці спринту команда показує замовнику результати своєї роботи. Замовник дає зворотний зв’язок – пояснює, що його влаштовує, а що ні. Якщо є зауваження, команда обговорює, як доопрацьовуватиме проєкт, і повертається до попередніх етапів.
Якщо зауважень немає, команда переходить до наступної ітерації. Такий цикл повторюється до завершення всього проєкту – до стадії, коли програму віддають замовнику повністю готовою.
Якщо в процесі спринту щось іде не так – наприклад, якщо хтось із членів команди розуміє, що не вкладається в спринт, він повідомляє про це власника продукту, і той перерозподіляє час і завдання. Те ж саме відбувається, якщо команда розуміє, що впорається із завданням достроково: тоді в цей спринт можна додати додаткові завдання з беклогу продукту.
Принципи Scrum-команди
Головна мета Scrum – передати замовнику бажаний продукт вчасно і з мінімальними витратами ресурсів. Щоб цього досягти, дотримуються таких принципів.
Крос-функціональність. Члени Scrum-команди – люди з різними спеціалізаціями та наборами навичок. Це дає їм змогу ефективно працювати над продуктом, не залучаючи зовнішніх фахівців.
Постійне поліпшення. Scrum орієнтований на безперервне поліпшення процесів усередині команди. Команда регулярно аналізує свою роботу, виявляє проблеми та знаходить шляхи їх вирішення. Цей принцип допомагає адаптуватися до змін і збільшувати продуктивність.
Прозорість. Усі учасники команди мають чітке уявлення про цілі, завдання та поточний стан проєкту. Для цього проводять стендапи, огляди спринтів і ретроспективи.
Фокус на цінностях. Команда працює над пріоритетними завданнями, які приносять замовнику найбільшу цінність. А також постійно прагне покращувати якість кінцевого продукту.
Відмінність Scrum від Kanban
Kanban – ще одна методологія із сімейства Agile. Її розробили в Японії і спочатку використовували у виробництві автомобілів.
За Kanban працюють так. Завдання проєкту розміщують у вигляді карток на дошці, розлініяній на колонки. Ці колонки відображають етапи виконання проєкту – наприклад, «Виконати», «У роботі», «На узгодженні», «Виконано». Учасник команди бере завдання, переміщує картку по дошці від однієї колонки до іншої, і вся команда бачить актуальний статус цього завдання.
Ідея методології в тому, щоб робота над проєктом йшла за принципом конвеєра. Тобто щоб учасники команди не замислювалися над плануванням і пріоритизацією завдань, а просто приходили до дошки, брали завдання і йшли його виконувати.
Ось основні відмінності методологій Kanban і Scrum:
- Мета. У Kanban фокусуються на тому, щоб створити безперервний потік завдань: усі члени команди завжди мають бути забезпечені однаковою кількістю роботи. У Scrum основна мета – виконати завдання з беклога за фіксований час і до кінця спринту створити працюючу частину продукту.
- Структура команди. У команді Scrum ролі чітко фіксовані: кожен учасник команди виконує тільки свої обов’язки. У Kanban чіткого розподілу ролей немає – члени команди можуть виконувати різні завдання.
- Періоди роботи. У Kanban немає фіксованих ітерацій – завдання надходять безперервно, їх можуть додати або прибрати в будь-який момент. У Scrum працюють спринтами – завдання спринту обирають до його початку і в більшості випадків не змінюють до його кінця.
- Обов’язкові зустрічі. У Kanban немає обов’язкових зустрічей, але іноді проводять ретроспективи – команда зустрічається, щоб оцінити процеси й обговорити, як їх поліпшити. У Scrum регулярно плануються спринти, проходять щоденні стендапи, демонстрація результатів і ретроспектива.
Вибір між Kanban і Scrum залежить від специфіки проєкту. Наприклад, Kanban добре підходить для проєктів, де завдання виникають непередбачувано і вимагають негайного виконання. А Scrum найкраще застосовувати в розробці ПЗ та в інших проєктах, кінцева мета яких не завжди зрозуміла, – наприклад, у проєктах стартапів.
Як впровадити Scrum-методологію
Ось сім основних кроків із впровадження Scrum. Потрібно виконувати їх послідовно.
Навчаємо команду
Важливо, щоб уся команда розуміла, що таке Scrum і як він працює. Наприклад, можна провести тренінг або знайти матеріали для самонавчання.
Розподіляємо ролі
У кожній Scrum-команді має бути власник продукту, скрам-майстер і фахівці, які займаються розробкою.
Власником продукту може бути замовник або його представник. Скрам-майстром краще призначати фахівця з досвідом – бажано, щоб він був обізнаний з методологією не тільки в теорії.
Створюємо беклог продукту
На цьому етапі потрібно зібрати всі завдання і вимоги для продукту. Отриманий список потрібно пріоритизувати та узгодити із замовником.
Плануємо спринт
Виберіть завдання з верхньої частини беклогу – найважливіші. Так команда розумітиме, над чим потрібно працювати в найближчому спринті.
Проводимо щоденні стендапи
Щодня збирайте команду на 15-хвилинну зустріч, де кожен член команди розповідатиме, що він зробив учора, що планує зробити сьогодні та які перед ним є перешкоди. Це допоможе команді тримати курс і швидко вирішувати проблеми, що виникають.
Проводимо огляд спринту та ретроспективу
Наприкінці кожної ітерації важливо проводити дві зустрічі. На огляді спринту команда демонструє виконану роботу й отримує зворотний зв’язок від замовника. На ретроспективі – обговорює, що пройшло добре, що можна поліпшити і як це реалізувати в наступному спринті.
Повторюємо процес
Після завершення одного спринту одразу розпочинайте наступний – повторюйте всі кроки з першого по шостий. З кожним циклом ви краще розумітимете, як налаштувати роботу команди та створювати кращий продукт.
Головне про Scrum у 4 пунктах
- Scrum – один із підходів гнучкого управління проєктами. При ньому термін виконання проєкту розбивають на рівні проміжки часу, в які команда працює над продуктом поетапно.
- У Scrum-команді є три ролі: власник продукту, скрам-майстер і команда розробників. Власник продукту задає напрямок проєкту і пріоритети, команда розробників реалізує завдання, а скрам-майстер відповідає за те, щоб процес розробки йшов гладко.
- У методології Scrum робота над продуктом ділиться на спринти (або ітерації). Кожен спринт – період, протягом якого команда працює над кількома завданнями: аналізує їх, виконує, тестує, обговорює із замовником і за необхідності допрацьовує.
- Щодня команда збирається на коротку зустріч – стендап, або дейлі. А наприкінці ітерації проводить огляд спринту та ретроспективу.
Висновок
Scrum допомагає робити роботу більш прозорою, гнучкою і ефективною. Використовуючи цю методологію, команди краще розуміють свої цілі, швидше реагують на зміни і створюють якісний продукт.
Застосування Scrum дозволяє підвищити продуктивність і задоволеність як команди, так і замовника.
